24 лютого 2015року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2014 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, так як вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, невідповідністю висновку суду дійсним обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомили, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин, що утруднюють виконання вказаного рішення.
Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Справа № 756/15111/13-ц
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/3420/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Тітов М.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2014 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошові кошти у розмірі 36297, 28 грн.
На виконання рішення суду представнику позивача був виданий виконавчий лист та постановою ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № ВП 44923505 від 02.10.2014.
Після чого, 23.10.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення від 16.06.2014, посилаючись на неможливість погашення всієї суми заборгованості через скрутне матеріальне становище та через складну економічну ситуацію, що склалася в країні, просив розстрочити виконання рішення суду до 30.12.2016.
Згідно із ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Отже, системне тлумачення положень ст. ст. 217, 373 ЦПК України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави вважати, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2014 заявник, в якості підстав застосування розстрочки вказував на наявність економічної кризи в країні. Проте, вказане не може свідчити про неможливість виконання ним рішення суду і не є виключною обставиною в зв'язку з якою необхідно застосувати розстрочку виконання рішення. Інших обставин та доказів, які свідчили б про необхідність застосування розстрочки виконання рішення суду надано не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення.
Колегія суддів, вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 312, 314, 315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: