"17" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/15204/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
при секретарі -Гуловій О.І.
за участю представників:ГПУ - Яговдік С.М. Військової частини НОМЕР_1 - Олійник С.В. ДП "Макарівське лісове господарство" - Ганенко Р.А., Кондрацький С.В., Макарівської КЕЧ - Каневський О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюДержавного підприємства "Макарівське лісове господарство"
напостанову Київського окружного адміністративного суду 18.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011р.
у справі№ 2-а-9604/10/1070
за позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району
доМакарівської районної державної адміністрації Київської області
третя особаДП "Макарівське лісове господарство"
провизнання недійсними розпоряджень
Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Макарівської районної державної адміністрації Київської області з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати недійсними розпорядження від 26.09.2007 року №3644, від 29.12.2007 року №5573 та від 11.11.2008 року №4120.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011р., позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 26.09.2007 року № 3644 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16) площею 246, 5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області», від 29.12.2007 року № 5573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Ніжиловицької сільської ради», та від 11.11.2008 року № 4120 «Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП «Макарівський лісгосп'для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради».
Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду 18.04.2011р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011р. ДП "Макарівське лісове господарство" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про залишення без розгляду позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Макарівською РДА Київської області винесено розпорядження від 26 вересня 2007 року № 3644 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16); площею 246, 5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області»
Підставою для прийняття розпорядження став лист Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 21.09.2007 року № 38-10-682 та дозвіл Мінтрансзв'язку від 20 вересня 2007 року № 6467/15/10-07 про припинення права користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко 6) площею 246, 5 га на території Ніжиловицької сільської ради та з метою скорочення витрат Державної спеціальної служби транспорту на її утримання.
Також, у розпорядженні №3644 від 26 вересня 2007 року зазначається, що право постійного користування частиною земельної ділянки площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області припиняється з переведенням її до земель запасу Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області на підставі ст.ст. 17, 141, 142 Земельного кодексу України.
Макарівською РДА Київської області 29.12.2007 року видано розпорядження № 5573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Ніжиловицької сільської ради» та розпорядження від 11.11.2008 року № 4120 «Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП «Макарівський лісгосп» для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради».
Відповідно до п. 1 розпорядження від 29.12.2007 року № 5573 ДП «Макарівське лісове господарство» надано дозвіл на проведення робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 218,04 га в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель Ніжиловицької сільської ради.
Згідно пункту 2 розпорядження від 11.11.2008 року № 4120 безкоштовно передано у постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» земельну ділянку площею 255,374 га - під лісами, для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради.
Перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що Державною спеціальною службою транспорту вказану земельну ділянку від її користувача - Міністерства оборони України, прийнято не було, правовстановлюючих документів на право її використання та закріплення за військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства транспорту та зв'язку України, яка на дій дислокується, не оформлювалось.
У розпорядженні Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 29.12.2007 року № 5573 та від 11.11.2008 року № 4120 зазначається, що ДП «Макарівське лісове господарство» дозволяється розроблювати проект землеустрою для відведення у постійне користування земельної ділянки площею 218, 04 га для ведення лісового господарства та безоплатно передається у постійне користування земельна ділянка площею 255,374 га для ведення лісового господарства.
Спільною комісією представників Міністерства оборони України та Міністерства транспорту та зв'язку України 14 вересня 2004 року складено акт приймання - передачі військового майна військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, однак передачі Міністерству транспорту та зв'язку України безпосередньо земельної ділянки площею 271, 5 га військового містечка № НОМЕР_3 , де дислокувалася військова частина НОМЕР_4 , не відбулося, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка до теперішнього часу у відповідності до п. 25 «Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, перебуває на обліку Макарівської КЕЧ району Міністерства оборони України.
Також, із отриманої у ході проведення прокурорської перевірки від Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області інформації вбачається, що згідно державної статистичної звітності (форми 6 - зем) станом на 2 серпня 2010 року за військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України рахується земельна ділянка площею 271, 5 га, з яких: 269, 5 га - ліси та інші лісовкриті площі, 1,5 га - забудовані землі громадського призначення, 0, 5 га - вулиці, набережні площі.
Крім того, із акту комісійної перевірки цільового використання земель Збройних Сил України від 26 грудня 2008 року вбачається, що військове майно військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , та військового містечка № НОМЕР_3 у смт. Ніжиловичі, яке і належало до сфери управління Міністерства оборони України, передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України згідно акту передачі від 14 вересня 2004 року. Земельна ділянка площею 271,5 га Міністерству транспорту та зв'язку України не передана.
Земельна ділянка військового містечка № 16 згідно відомостей Управління держкомзему у Макарівському районі Київської області знаходиться в межах Ніжиловицької сільської ради за межами населеного пункту, тобто за межами села Ніжиловичі.
Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розпорядження Макарівської РДА Київської області прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є нечинними.
Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом (про визнання недійсними розпоряджень від 26.09.2007 року №3644, від 29.12.2007 року №5573 та від 11.11.2008 року №4120) Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся у листопаді 2010 року.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції станом на час звернення з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України (в редакції станом на час звернення з позовом) було передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В поданій позовній заяві Заступником військового прокурора Київського гарнізону було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
До участі у справі було залучено третю особу ДП "Макарівське лісове господарство", якою в свою чергу також було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи стосовно розгляду судом зазначених вище клопотань, та оцінки поважності причин пропуску звернення з позовом до суду.
Під час розгляду даного питання судам необхідно було чітко встановити коли прокурор, позивачі дізналася або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, у разі поновлення такого строку необхідно чітко вказати підстави для поновлення та їх поважність. Результати розгляду відповідних клопотань та мотиви прийняття рішення повинні були викладені у відповідному процесуальному документі.
Таким чином, при вирішенні спору суд першої інстанції неправильно застосував вимоги статті 100 КАС України, що призвело до прийняття незаконних судових рішень. Суд апеляційної інстанції на дане порушення уваги не звернув.
Судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст.159 КАСУ не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.2 ст. 227 КАС України).
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду 18.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: