Ухвала від 26.02.2015 по справі 2а-4/1103/2018

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/56314/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до в.о. начальника управління квартирного обліку та розподілу житлової площі Харківської міської ради Колесникова Сергія Віталійовича, Харківської міської ради про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними відповіді від 23.11.2007 р №3401, від 28.12.2007 р. №3401, від 15.01.2008 р. №3401, від 24.07.2008 р. №700/7, які готувалися та були надані головним спеціалістом відділу розподілу житлової площі управління квартирного обліку та розподілу квартирної площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради Колесниковим С.В. та в.о. начальника управління квартирного обліку розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради Половянською Н.Г. щодо підготовки відповіді з питання передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 м. Харкова та бездіяльності з питання підготовки та передачі на розгляд міської громадської комісії по житловим питанням заяви на ім'я Харківського міського голови від 20.12.2007 року про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради з питання розгляду звернень позивача від 04.12.2007 року та 20.12.2007 року з питання передачі у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 зобов'язати Колесникова С.В.., Половянську Н.Г. підготувати і передати документи позивача на розгляд громадської комісії з житлових питань; зобов'язати Харківську міську раду розглянути питання про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки у місті Харкові по АДРЕСА_1 площею приблизно 0,1 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В обґрунтування позову вказав на допущену відповідачами бездіяльність у розгляді питання щодо безоплатної передачі позивачу земельної ділянки у приватну власність на підставі поданої ним заяви.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 11.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи таке рішення суди вказали на те, що відповідачі діяли правомірно, оскільки відповідна заява була подана позивачем не у відповідності до Порядку надання у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також з порушенням черговості, визначеної відповідно до Порядку обліку громадян, які бажають одержати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які затверджені відповідними рішеннями міської ради та є актами нормативного характеру. При цьому суди зазначили, що позачергове надання земельної ділянки позивачу призведе до порушення прав та інтересів інших осіб, що перебувають у черзі.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому зазначає, що висновки судів суперечать положенням земельного законодавства, якими визначений порядок надання земельної ділянки у власність.

Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечує, оскаржувані рішення вважає обґрунтованими та законними, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Судова колегія вбачає підстави для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Порядок та підстави набуття прав на землю із земель державної та комунальної власності визначається нормами земельного законодавства, у тому числі статтями 116, 118 ЗК України. Зокрема за змістом частин 6 та 7 статті 118 ЗК України підставою для надання органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у випадку згоди дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки є відповідна заява особи, зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки у тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Пославшись на порушення позивачем Порядку надання у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також Порядку обліку громадян, які бажають одержати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин щодо відповідності поданої позивачем заяви вимогам земельного законодавства, у тому числі положенням статті 188 ЗК України.

При цьому вказавши на відповідність дій відповідачів вимогам Порядку надання у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також Порядку обліку громадян, які бажають одержати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, суди не спростували доводи позивача про невідповідність їх окремих положень Земельному кодексу України та не перевірили наявність підстав для застосування положень частини 4 статті 9 КАС України.

Судами не було встановлено дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим не визначено норми, які мають бути застосовані у таких правовідносинах.

Наведене дає підстави вважати, що судові рішення прийняті за неповно встановлених обставин, зроблені ними висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, досліджених в судовому засіданні.

Оскільки за змістом статті 220 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення підлягають скасуванню відповідно до статті 227 КАС України, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є.Донець

Попередній документ
42926308
Наступний документ
42926311
Інформація про рішення:
№ рішення: 42926310
№ справи: 2а-4/1103/2018
Дата рішення: 26.02.2015
Дата публікації: 03.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: