12 лютого 2015 року м. Київ К/9991/9236/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Кочана В.М.,
Олексієнка М.М., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького міського центру зайнятості про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Хмельницького міського центру зайнятості на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року, -
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати неправомірною бездіяльність Хмельницького міського центру зайнятості та зобов'язати його виплатити допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III в період з 28 квітня 2009 року по 22 червня 2009 року в розмірі 8916,32 гривень.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Хмельницького міського центру зайнятості щодо невиплати ОСОБА_4 допомоги по безробіттю в період з 28 квітня 2009 року по 22 червня 2009 року. Зобов'язано відповідача виплатити на користь ОСОБА_4 заборгованість з допомоги по безробіттю за період з 28 квітня 2009 року по 22 червня 2009 року.
У касаційній скарзі Хмельницький міський центр зайнятості, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року та залишити в силі постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2009 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 в березні 2009 року звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України - за угодою сторін.
25 березня 2009 року позивачеві надано статус безробітної і призначено виплату допомоги по безробіттю з 23 червня 2009 року, тобто, з 91-го календарного дня після визнання її безробітною.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи ОСОБА_4 виплату коштів з 91-го дня після реєстрації в державній службі зайнятості, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки в період призначення їй допомоги по безробіттю Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25 грудня 2008 року № 799-VI.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд дійшов висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009 у відповідача виникло зобов'язання призначити позивачеві допомогу по безробіттю відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в редакції, яка діяла до 25 грудня 2008 року.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно частини 3 статті 23 цього Закону (в редакції, яка діяла до 25 грудня 2008 року) допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» були внесені зміни до частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка після слів «поважних причин» була доповнена словами «або за угодою сторін» і викладена в наступній редакції: «Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня».
Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» стосовно доповнення після слів «поважних причин» словами «або за угодою сторін».
За правилами статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 9-рп/2009 відновили свою дію положення частини 3 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в редакції, згідно з якою вимоги цієї статті щодо виплати допомоги по безробіттю з 91-го календарного дня поширюються на осіб, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин.
За вказаних обставин, до осіб, звільнених з останнього місця роботи за угодою сторін, починаючи з 28 квітня 2009 року підлягали застосуванню загальні положення щодо порядку виплати допомоги по безробіттю, а саме: положення частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якими допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо виплати їй заборгованості з допомоги по безробіттю, починаючи з 28 квітня 2009 року.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Хмельницького міського центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького міського центру зайнятості про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Кочан В.М.
Олексієнко М.М.