Постанова від 19.02.2015 по справі 2а/0432/52/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р. м. Київ К/800/38347/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),

суддівМаслія В. І.,

Черпіцької Л. Т.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язання відповідача призначити йому пільгову пенсію за списком № 2 згідно п. "3" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року в задоволені позові відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач в період з 15 червня 1977 року по 20 листопада 1995 року працював водієм автоколони № 3.

31 січня 1986 року позивачу присвоєно 2-й клас водія, а 24 березня 1989 року присвоєно 1-й клас водія, що підтверджуються записами в трудовій книжці позивача та архівними довідками.

30 липня 2003 року Державним відкритим акціонерним товариством "Павлоградська автобаза" надано позивачу довідку за № 544 про те, що останній дійсно працював на автомобілі КрАЗ, вантажопідйомністю 12 тонн, зайнятому на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі повний робочий день на ЦОФ «Павлоградська» і шахтах Холдингової компанії «Павлоградвугілля» в період з 15 червня 1977 року по 20 листопада 1995 року.

Професія пройшла атестацію (наказ № 24 від 31 січня 1995 року та наказ № 2 від 05 січня 2001 року).

У зв'язку з досягненням 55 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії за списком № 2 згідно із п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16 вересня 2010 року.

Листом від 07 грудня 2011 року відповідач повідомив позивача про збір необхідних документів, по завершенню якого буде вирішено заяву.

Листом від 29 травня 2012 року № 05/М-29 відповідач повідомив позивача про відмову в призначенні пільгової пенсії з підстав неможливості встановити повну зайнятість останнього в технологічному процесі, оскільки підприємством не надані документи, які б давали таку інформацію.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач заявив позов до суду.

У зв'язку з тим, що позивач не підтвердив повну зайнятість в шкідливих умовах праці на підприємстві, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без задоволення.

Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, тому позов задовольнив частково. Утім вимогу про призначення пенсії задовольнив шляхом зобов'язання відповідача вирішити питання про призначення з посиланням на те, що таке питання повинен прийняти сам відповідач за наслідками розгляду заяви.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Згідно із п. "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (далі - Порядок).

Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що документом, який підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, окрім трудової книжки, є довідка підприємства.

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що позивачем доведено наявність права на пенсію на пільгових умовах, оскільки з наданої ним довідки вбачається необхідні відомості, що визначають право на пенсію.

За таких обставин, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання відповідача вирішити питання щодо призначення пенсії позивачу та приймає в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Оскільки пенсія позивачу не нарахована, то його вимоги щодо перерахунку пенсії задоволенню не підлягають, так як є передчасними.

Оскільки в іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції також не допустив порушення норм матеріального права, то його рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року змінити, виклавши абзаци 3, 5 резолютивної частини в такій редакції:

«Позов задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області призначити ОСОБА_4 пільгову пенсію за списком № 2 згідно із пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11 жовтня 2011 року.»

Абзац 6 резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року виключити.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді:

Попередній документ
42926209
Наступний документ
42926211
Інформація про рішення:
№ рішення: 42926210
№ справи: 2а/0432/52/12
Дата рішення: 19.02.2015
Дата публікації: 03.03.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: