Справа № 379/380/15-к
1-кп/379/19/15
02.03.2015 року м.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю прокурора: ОСОБА_2 ,
секретаря: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
відкрито провівши в залі суду в м. Тараща підготовче судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110290000056 від 06.02.2015 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, не військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 04.11.2014 року Таращанським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
28.12.2014 року близько з 16.30 години ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прибули до ОСОБА_5 , будинок якого знаходиться по АДРЕСА_1 , де в подальшому, спільно вживали спиртні напої.
Того ж дня, близько 19 години, коли ОСОБА_5 від випитого спиртного, сидячи на ліжку заснув, ОСОБА_4 , вирішив оглянути його мобільний телефон Lenovo А316і, який знаходився на столі у сусідній кімнаті та з якого протягом вечора лунала музика. В ході огляду вказаного телефону, у ОСОБА_4 раптово виник умисел на вчинення крадіжки чужого майна, а саме викрасти мобільний телефон Lenovo А316і, власником якого являється ОСОБА_5 ..
Переслідуючи мету збагачення за рахунок викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, користуючись тим, що власник мобільного телефону ОСОБА_5 спить, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в іншій кімнаті будинку, таємно викрав належний ОСОБА_5 телефон Lenovo А316і в сукупності із зарядним пристроєм вартістю 1250 грн., в якому також знаходилися накопичувач micro CD 8 Gb вартістю 120 грн. та дві сім-картки оператора мобільного зв'язку «Київстар», кожна з яких вартістю 15 грн.
Відразу ж після цього, ОСОБА_4 із викраденим майном ОСОБА_5 пішов до свого місця проживання, яке розташоване в АДРЕСА_1 , і таким чином розпорядився викраденим на власний розсуд. В подальшому, він продовжував переховувати мобільний телефон Lenovo А316і в приміщенні погреба, розташованого на території тракторного стану колишнього сільськогосподарського підприємства, що по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, виданої суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8 , станом на 28.12.2014 року вартість мобільного телефону Lenovo А316і в сукупності із зарядним пристроєм становить 1250 грн., вартість накопичувача micro CD 8 Gb становить 120 грн., вартість сім-картки оператора мобільного зв'язку «Київстар» становить 15 грн..
Таким чином, злочинними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдана матеріальна шкода на загальну суму 1400 грн.
Обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за обставин зазначених в обвинувальному акті.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпілий підтвердили суду, що угода про примирення укладена добровільно та просять про її затвердження.
Судом встановлено, що 18.02.2015 року між потерпілим та обвинуваченим укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України та підтриманих ними.
Відповідно до даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, у повному обсязі відшкодував збитки завдані злочином. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений у виді двох років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік та покласти на нього обов'язки передбачені п.2, 3, 4 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити мирову угоду. Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадження у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. В судовому засіданні заявив клопотання про затвердження угоди про примирення між ним та потерпілим, укладеної 18.02.2015 року.
В судовому засіданні з'ясовано, що потерпілий розуміє наслідки затвердження угоди передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: телефон Lenovo А316і в сукупності із зарядним пристроєм та накопичувачем micro CD 8 Gb, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - підлягають залишенню останньому.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 18.02.2015 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015110290000056 від 06.02.2015 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , що обвинувачується в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді двох років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: телефон Lenovo А316і, зарядний пристрій та накопичувач micro CD 8 Gb, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий:ОСОБА_1