Справа № 361/9662/14-ц
Провадження № 2/361/307/15
25.02.2015
25 лютого 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Ярмоленко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
установив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивач в своїй позовній заяві зазначав, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 20 липня 2005 року.
Дана квартира належить йому на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23 травня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №1232, витягом з Державного реєстру правочинів №1024825 від 23 травня 2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Броварського бюро технічної інвентаризації №735998227 травня 2005 року.
Також у спірній квартирі зареєстрована його дочка - відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Форма №3, виданої 21 листопада 2014 року Красилівською сільською радою Броварського району Київської області.
Проте фактично відповідач не проживає в квартирі з 2010 року. Після одруження вона проживає разом із своєю родиною за адресою: АДРЕСА_1.
Життєві обставини так склалися, що на даний час він не спілкується з донькою, остання не цікавиться його життям та здоров'ям, не приймає участі в утримання житлового приміщення, особистих речей відповідача у спірній квартирі немає.
До цього часу в квартирі залишається зареєстрована відповідач, яка ніякого відношення до житла не має і не являється його власником. Відповідач не цікавиться ні житлом, ні оплатою за комунальні послуги по його утриманню, не отримує кореспонденцію за даною адресою. Позивач самостійно утримує квартиру, сплачує комунальні послуги за користування газом та світлом, платежі нараховуються згідно чисельності зареєстрованих осіб в квартирі.
Даний факт підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 20 жовтня 2014 року, складеного депутатом Красилівської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_4 в присутності сусідів.
Домовленостей між ним та відповідачем та законних підстав - поважних причин щодо зберігання за відповідачем спірного житлового приміщення понад рік та збереження його реєстрації, немає і не було.
Таким чином відповідач добровільно не проживає у спірній квартирі близько чотирьох років без поважних причин, не приймає участь у спільному побуті, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за нею право користування житлом, не вчиняла.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_4.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, додатково суду пояснив, що його донька відповідач ОСОБА_2 проживала разом з ним і своєю дитиною в спірній квартирі приблизно два місяці влітку 2014 року, потім до них приїхав чоловік доньки, проте, внаслідок поганих родинних стосунків, постійних сварок, відповідач разом із сім'єю залишила спірну квартиру. Позивач також пояснив, що він не допустить відповідача ОСОБА_2 та її сім'ю до своєї квартири. Позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, направила до суду заперечення проти позову, в яких пояснила, що вона 12 вересня 2009 року уклала шлюб із ОСОБА_5 та проживала за місцем реєстрації чоловіка за адресою: АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила дитину - сина ОСОБА_6, у зв'язку з чим перебувала за вищевказаною адресою та доглядала за дитиною. З моменту її переїзду до чоловіка, вона кожного року, а інколи і двічі на рік, разом зі своєю сім'єю приїжджала до батька в спірну квартиру, допомагала по господарству, готувала їжу, прибирала, допомагала в побуті.
Майно, яке перебуває у квартирі АДРЕСА_4, а саме: пральна машина автомат, мікрохвильова піч, диван, телевізор, тумбочка під телевізор, килим, занавіска та більшість посуду, це її речі, що були подаровані матір'ю відповідача ОСОБА_7.
В спірній квартирі знаходяться її особисті речі, проте, вона не може нею користуватися, оскільки позивач умисно здійснює перешкоди, так 23 червня 2014 року вона з дитиною приїхала до батька у зв'язку із початком антитерористичної операції за її місцем проживання в Донецькій області, в цей час дитина відповідача захворіла запаленням легенів, тому вона з дитиною пролежала в Броварській районній дитячій лікарні майже три тижні, що підтверджується медичною випискою.
За час перебування у лікарні у них із батьком були добрі стосунки, він допомагав, приїздив провідував їх у лікарні. Після одужання сина 12 липня 2014 року до них у спірну квартиру приїхав чоловік відповідача ОСОБА_5, вони проживали всі разом близько місяця в квартирі АДРЕСА_4, почали з чоловіком шукати роботу.
Внаслідок частого зловживання спиртними напоями позивачем ОСОБА_1, у них із відповідачем ОСОБА_2 почалися погані стосунки, виникали сварки, нерозумні розмови та попрікання.
Так 27 липня 2014 року вночі позивач вигнав відповідача разом з дитиною, чоловіком та її матір'ю з квартириАДРЕСА_4. Після чого їм довелося переїхати до м. Одеси, чоловіка та сина взяли на облік як осіб переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, але відповідача не взяли на облік, оскільки вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4. На даний момент вони не можуть повернутися до Донецької області, оскільки навіть не знають чи вціліло їхнє житло, таким чином їй та її неповнолітньому сину фактично немає де жити, а першочерговою перешкодою у проживанні в спірній квартирі є її батько - позивач ОСОБА_1.
У вересні 2014 року вона писала скаргу до виконавчого комітету Красилівської сільської ради Броварського району Київської області на дії батька, проте, відповіді так і не отримала.
Посилаючись на вищевикладене, просила суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі з 2010 року, приїжджала із м. Горлівки, але батько її із спірної квартири не виганяв, перешкод у користуванні будинком не чинив. Знає позивача ОСОБА_1 з хорошої сторони.
Згідно ч.1. ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 з 20 липня 2005 року (а.с.5).
Дана квартира належить йому на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23 травня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №1232, витягом з Державного реєстру правочинів №1024825 від 23 травня 2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Броварського бюро технічної інвентаризації №735998227 травня 2005 року (а.с.8-10).
Також у спірній квартирі зареєстрована його дочка - відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Форма №3 №1731, виданої 21 листопада 2014 року Красилівською сільською радою Броварського району Київської області (а.с.11).
Після одруження вона проживає разом із своєю родиною за адресою: АДРЕСА_2.
Життєві обставини так склалися, що на даний час він не спілкується з донькою, остання не цікавиться його життям та здоров'ям, не приймає участі в утримання житлового приміщення, особистих речей відповідача у спірній квартирі немає.
Позивач самостійно утримує квартиру, сплачує комунальні послуги за користування газом та світлом, платежі нараховуються згідно чисельності зареєстрованих осіб в квартирі.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 20 жовтня 2014 року, складеного депутатом Красилівської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_4 в присутності сусідів, відповідач ОСОБА_2 фактично не проживає в квартирі АДРЕСА_4 з 2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік.
Проте в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 приїжджала до батька - позивача ОСОБА_1 в спірну квартиру АДРЕСА_4 в червні 2014 року і проживала там разом зі своїм неповнолітнім сином та чоловіком близько двох місяців.
Майно, яке перебуває у квартирі АДРЕСА_4, а саме: пральна машина автомат, мікрохвильова піч, диван, телевізор, тумбочка під телевізор, килим, занавіска та більшість посуду, це її речі, що були подаровані матір'ю відповідача ОСОБА_7, що підтверджується заявою останньої в матеріалах даної справи (а.с.60).
Під час перебування у спірній квартирі, дитина відповідача захворіла запаленням легенів, тому вона з дитиною пролежала в Броварській районній дитячій лікарні майже три тижні, що підтверджується медичною випискою (а.с.59).
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідача ОСОБА_2 не можна визнати такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 116, 150 ЖК України, ст.ст. 319, 405 ЦК України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області.
Суддя В. С. Сердинський