Справа № 161/16445/14-ц
Провадження № 2/161/95/15
09 лютого 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П
при секретарі Акайомовій Т.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування ним, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання її такою, що втратила право на користування ним, у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, а саме: квартирою АДРЕСА_1, вказавши на ті обставини, що вона являється власником квартири. 13.11.2005 року виконкомом Луцької міської ради їй було видано свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно. На даний час в квартирі зареєстровані троє осіб - позивач, її син ОСОБА_4 та відповідач. Проте у вказаному приміщенні відповідач не проживає з вересня 2011 року, інтересу до даного житла не проявляє, не сплачує вартості комунальних послуг. Своєю пропискою у належному позивачу житлі відповідач створює перешкоди у належному користуванні власністю, оскільки плата за комунальні послуги нараховується на відповідача, хоча вона даним житлом не користується, не користується і комунальними послугами. Покликаючись на наведене, позивач просила суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житлом у вказаній квартирі та стягнути судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, проаналізувавши документи справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно з ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї протягом 6 місяців.
Статтею 74 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку на підставі ст. 75 ЖК України.
Згідно свідоцтва про право власності від 13.11.205 року (а.с. 5) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 25.11.2005 року (а.с. 6) квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Луцького міського відділу щодо перевірки паспортного режиму відносно ОСОБА_3. Згідно повідомлення Луцького МВ УМВС України у Волинській області від 30.09.2014 року № 3/12756 (а.с. 10) встановлено, що відповідач за даною адресою не проживає з вересня 2011 року по теперішній час.
Крім того свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_3 дійсно з вересня 20115 року за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, ОСОБА_3 у спірному житлі без поважних причин не проживає понад 6 місяців, а тому втратив право користування спірним житлом. В судовому засіданні не встановлено жодних доказів про те, що позивач чинила перешкоди відповідачу у користуванні спірним житлом.
Відповідно до ст. 405 ЖК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причини понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Виходячи із наведеного, суд прийшов до висновку, що відсутність відповідача у спірному житлі понад встановлені законом строки, не зумовлена поважними причинами, а тому позов про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, підставний і підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходить з того, що факт реєстрації відповідача за вказаною адресою, впливає на права і обов'язки позивача. Зокрема, позивач змушена здійснювати оплату комунальних послуг виходячи з кількості осіб, які є прописаними за вказаною адресою. Реєстрація відповідача призводить до вимушеної більшої оплати за комунальні послуги.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст. 71,72, 74, 75, 405 ЖК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 внаслідок відсутності в ньому понад встановлені законом строки без поважних причин.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук