18 лютого 2015 року Чернігів Справа № 825/3652/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
суддів Д'якова В.І., Соломко І.І.,
за участю секретаря Сірого І.О.,
за участю представників відповідачів Мишка О.В., Черниша В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
18.11.2014 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України та Головного управління юстиції у Чернігівській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної реєстраційної служби України від 18.07.2014 № 44/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.», яким оголошено догану начальнику реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 за неналежне виконання службових обов'язків, відповідно до статті 147 КЗпП України.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що на момент винесення наказу від 18.07.2014 № 44/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.» він був членом керівного виборчого органу Чернігівської обласної Всеукраїнської профспілки працівників сфери права. Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборчих профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборчого профспілкового органу, членами якого вони є. Державна реєстраційна служба України та реєстраційна служба Головного управління юстиції у Чернігівській області за такою згодою до профспілкового органу не зверталась. Крім того, листом від 05.02.2014 № 5 Чернігівська обласна організація Всеукраїнської профспілки працівників сфери права повідомляла реєстраційну службу Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміни у складі керівного органу та затвердження нового складу Ради, до якого включено ОСОБА_3, чим і було повідомлено реєстраційну службу Головного управління юстиції у Чернігівській області про членство ОСОБА_3 в профспілковому органі. Також зазначає, що перевірка в ході якої виявлені недоліки у роботі ОСОБА_3 проводилась з 23 по 27 травня 2014 року, а наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.» винесено лише 18.07.2014, отже вбачається порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності встановленого ст. 148 КЗпП України. Крім того, згідно наданих ОСОБА_3 детальних пояснень, що зазначені в оскаржуваному наказі вбачається відсутність фактів порушень чинного законодавства та його посадових обов'язків як начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Позивач вважає, що в описовій частині вищезазначеного наказу не вказано, який саме дисциплінарний проступок він вчинив та не наведено прикладів інших порушень з його сторони. Обов'язки позивача визначені посадовою інструкцією начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, але в наказі від 18.07.2014 №44/11 не наведено порушених позивачем пунктів посадової інструкції.
Позивач в судове засідання не з'явися, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача - Державної реєстраційної служби України та Головного управління юстиції у Чернігівській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що, по-перше, необґрунтованим є посилання позивача на частину 2 статті 252 КЗпП України щодо притягнення до відповідальності працівників, які є членами виборчого профспілкового органу лише за попередньою згодою виборчого профспілкового органу, членами якого вони є, оскільки Укрдержреєстру не було відомо про те, що ОСОБА_3 є членом Всеукраїнської профспілки працівників сфери права. Жодних документів на підтвердження цього факту ОСОБА_3 не було подано до управління кадрової роботи. По-друге, твердження позивача про пропущення строків встановлених ст. 148 КЗпП щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, оскільки даний строк не рахує час звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Згідно наказів Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 перебував у відпусках, а також згідно листків непрацездатності на лікарняному. По-третє, всі зазначені факти в оскаржуваному наказі щодо неналежної організації роботи структурного підрозділу реєстраційної служби, яку очолював на час проведення перевірки ОСОБА_3 мали місце та зафіксовані відповідною довідкою і свідчать про неналежне здійснення контролю за напрямком роботи з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також неналежне забезпечення виконання наказів та доручень Укрдержреєстру, реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. По-четверте, посилання позивача на лист від 05.02.2014 № 5 Чернігівської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників сфери права, яким було повідомлено реєстраційну службу Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміни у складі керівного органу та затвердження нового складу Ради, чим стверджує про факт повідомлення роботодавця про статус члена виборчого профспілкового органу є безпідставним, оскільки зазначений лист надіслано реєстраційній службі Головного управління юстиції у Чернігівській області, як суб'єкту, що проводить реєстраційні дії, пов'язані зі змінами у складі керівного органу громадських формувань. Крім того, незважаючи на добре відомі обставини щодо виявлених перевіркою порушень, а також як наслідок таких порушень - притягнення до дисциплінарної відповідальності, протягом усього часу починаючи з дня початку перевірки, повідомлень роботодавцеві щодо перебування ОСОБА_3 у складі виборчих органів первинних профспілкових організацій, або ж про створення вказаної позивачем первинної профспілкової організації, не надходило. Саме тому роботодавець не мав можливості звернутися до профспілкової організації за погодженням щодо дисциплінарного стягнення відносно позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 займав посаду начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23 по 27 травня 2014 року було проведено цільову позапланову перевірку роботи реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. За результатами перевірки складено довідку від 30.05.2014 про результати позапланової цільової перевірки роботи реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (а.с.45-57).
За результатами перевірки встановлено:
- неналежний контроль начальником реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції за роботою структурного підрозділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо планів, звітів про вже виконані планові заходи підрозділу;
- неналежне виконання наказу Державної реєстраційної служби України від 06.03.2013 № 138 «Про надання інформаційно-консультативної допомоги заявникам з питань реєстрації речових прав на нерухомість», а саме склад створеної інформаційно-консультативної групи зі складу працівників не підтримувався в актуальному стані та зміни до складу групи, в зв'язку зі звільненням працівників відділу та переведенням на інші посади, своєчасно не вносились;
- порушення вимог пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: безпідставне стягнення коштів за проведення державної реєстрації прав (р/с №353118674101);
- порушення абзацу першого пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 щодо видачі документів не особисто заявнику, а іншій особі, повноваження якої на отримання нічим не підтверджені (р/с №361855874101);
- недотримання державними реєстраторами абзацу сьомого пункту 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1114, а саме: відсутність сканкопій оригіналів поданих заявником документів та копій документів, які пред'являються для державної реєстрації прав (р/с №356781374101, №356115274101, №355560474101, №355440674101, №355016974101, №354983174101, №354959274101, №354921674101, №354695174101, №354463074101, №354655574101);
- недотримання вимог частини другої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: розташування документів у реєстраційних справах не в порядку надходження;
порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо прийняття заяв у сфері державної реєстрації прав з порушенням вимог їх заповнення (р/с №292546574101, №333543174101).
Визнано роботу реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень незадовільною в частині питань:
- організації та контролю за належним виконанням поточних та контрольних доручень начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, листів реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області;
- контролю за дотриманням державними реєстраторами Порядку ведення архіву реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.11.2011 №3319/5 щодо оформлення реєстраційних справ, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 при проведенні реєстраційних дій, наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5, яким затверджені вимоги до заповнення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Листом від 10.06.2014 №113-1921/1627 начальнику Чернігівського міського управління юстиції Кузьміній Л.О. та начальнику реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 направлено довідку від 30.05.2014 про результати позапланової цільової перевірки роботи реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для відома та виконання та зазначено про надання в строк до 12.06.2014 реєстраційній службі Головного управління юстиції у Чернігівській області ґрунтовні пояснення начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції на ім'я голови Державної реєстраційної служби України та начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області з приводу недоліків та порушень викладених в довідці (а.с.132).
Начальником реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 надано голові Державної реєстраційної служби України Онищенко Г.В. пояснювальну записку від 11.06.2014 щодо фактів викладених в довідці про результати позапланової цільової перевірки роботи реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (а.с.58-62).
Начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області внесено Голові Державної реєстраційної служби України Онищенко Г.В. подання від 18.06.2014 №11-3/1699 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 у вигляді догани (а.с.64-70).
18.07.2014 Державною реєстраційною службою України винесено наказ №44/11 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.», яким оголошено начальнику реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 догану за неналежне виконання службових обов'язків, відповідно до статті 147 КЗпП України (а.с.71-72).
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, який підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) державний службовець, зокрема, повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Згідно статті 10 Закону № 3723-XII основними обов'язками державних службовців є, зокрема: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.
Стаття 14 Закону № 3723-XII визначає особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Так, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця, зокрема, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпПУ).
Згідно статті 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до статті 148 КЗпПУ дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Стаття 149 КЗпПУ визначає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З аналізу наведених норм випливає, що державний службовець має права та обов'язки державного службовця та повинен дотримуватись правил поведінки державного службовця, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.
При цьому, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. Отже, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
Відповідно до абз. 3 п. 7 Положення про реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції, затвердженого наказом Чернігівського міського управління юстиції від 29.11.2013 №210/2 керівник реєстраційної служби несе персональну відповідальність за виконання покладених на реєстраційну службу завдань і здійснення ним своїх повноважень (а.с.155 зворот-158). З посадовою інструкцією начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції та з положенням про реєстраційну службу Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3, у встановленому порядку, був ознайомлений.
Як встановлено судом та вбачається з довідки від 30.05.2014 про результати позапланової цільової перевірки роботи реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції з напрямку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно останньою підтверджуються численні факти неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків.
Суд не бере до уваги посилання позивача щодо пропущення відповідачем строку накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3, оскільки суб'єктом призначення начальників реєстраційних служб районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції є Укрдержреєстр, а днем виявлення проступку, з якого визначається місячний термін застосування дисциплінарного стягнення, вважається день надходження матеріалів про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника до Укрдержреєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, подання начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області було направлено Голові Державної реєстраційної служби України Онищенко Г.В. 18.06.2014, а наказ Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 Державною реєстраційною службою України винесено 18.07.2014.
Крім того, наказом Головного управління юстиції у Чернігівській області від 05.06.2014 №396/3 ОСОБА_3 було надано відпустку без збереження заробітної плати на один день 06.06.2014 (а.с.152), згідно наказу Головного управління юстиції у Чернігівській області від 12.06.2014 №414/3 ОСОБА_3 було надано відпустку без збереження заробітної плати на один календарний день 12.06.2014 (а.с.153), згідно наказу від 16.06.2014 № 419/3 Головного управління юстиції у Чернігівській області начальнику реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 було надано частину основної щорічної відпустки з 16.06.2014 по 01.07.2014 (а.с.154). Також ОСОБА_3 перебував на лікарняному згідно листків непрацездатності серія АВЮ №150531, серія АВЮ №081169, серія АВУ №936040 (а.с.149-151).
Таким, чином дисциплінарне стягнення щодо позивача було застосовано у строк встановлений ст. 148 КЗпП України.
Суд не бере також до уваги посилання позивача на порушення Державною реєстраційною службою України ч.2 ст. 252 КЗпП України щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди профспілкової організації членом якої він є, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України, частини 6 ст. 39 і частини другої ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" власник або уповноважений ним орган має право притягнути працівника, який є членом виборного профспілкового органу, до дисциплінарної відповідальності лише за згодою такого органу, а якщо така згода отримана не була, то лише за умови відсутності обґрунтування відмови в наданні цієї згоди. Отже, частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.
За аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України, частиною другою статті 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 1 стаття 39 Закону України від 15.09.1999 № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі - Закон № 1045-XIV)встановлено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборчий орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудовою договору з працівником, а відповідно до ч. 4 цієї статті орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.
З часу отримання листа Головного управління юстиції у Чернігівській області від 25.12.2014 №01.1-37/11724 Первинною профспілковою організацією реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Всеукраїнської профспілки працівників сфери, тобто з 26.12.2014 по 30.01.2015 року терміни вказані в ч. 1 та ч. 4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» сплинули, тобто п'ятнадцять днів для розгляду листа та три дні для повідомлення роботодавця.
Оскільки, первинною профспілковою організацією пропущено термін щодо повідомлення відповідача про прийняте рішення, слід вважати що даною профспілковою організацією надано згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності члена виборного органу первинної профспілкової організації.
Чернігівською обласною організацією Всеукраїнської профспілки працівників сфери права проінформовано про результати засідання Головне управління юстиції у Чернігівській області з порушенням вимог ч.4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: порушення трьохденного терміну, що підтверджується відповідним листом від 22.04.2014 №03 (а.с.225-228).
Отже, виходячи з того, що трьохденний термін - це імперативна норма, то даною профспілковою організацією також надано згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3
Частиною сьомою статті 16 Закону № 1045-XIV визначено, що статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян.
При цьому, згідно вимог цієї ж статті Закону № 1045-XIV первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
Повідомлення Первинної профспілкової організації реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області Всеукраїнської профспілки працівників сфери права про належність до Всеукраїнської профспілки працівників сфери права було взято до уваги легалізуючим органом - реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції 10 липня 2014 року.
Разом з тим, в порушення вимог статті 16 Закону № 1045-XIV зазначена первинна профспілкова організація письмово не повідомляла роботодавця, а саме реєстраційну службу Головного управління юстиції у Чернігівській області, а також і Державну реєстраційну службу України, як роботодавця для начальника реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, про своє створення та належність до Всеукраїнської профспілки працівників сфери права.
До того ж, статтею 2 Закону № 1045-XIV встановлено, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.
Частина перша статті 19 Закону № 1045-XIV встановлює, що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Згідно частини першої статті 37 Закону № 1045-XIV профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.
За таких обставин, первинна профспілкова організація, про яку стверджує позивач та яка створена і діє в реєстраційній службі Чернігівського міського управління юстиції мала б взаємодіяти від імені трудового колективу з роботодавцем. Однак, а ні від вказаної позивачем первинної профспілкової організації, а ні від ОСОБА_3, як від її профорганізатора жодних повідомлень про створення та функціонування первинної профспілкової організації не надходило до відповідачів.
Крім того, в додаткових письмових поясненнях, наданих суду, позивач посилається на лист від 05.02.2014 № 5 Чернігівської обласної організації Всеукраїнської профспілки працівників сфери права, яким було повідомлено реєстраційну службу Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміни у складі керівного органу та затвердження нового складу Ради (а.с.197), чим стверджує про факт повідомлення роботодавця про статус члена виборчого профспілкового органу. Проте, таке твердження позивача є безпідставним, адже зазначений лист надіслано реєстраційній службі Головного управління юстиції у Чернігівській області, як суб'єкту, що проводить реєстраційні дії, пов'язані зі змінами у складі керівного органу громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також при вирішенні даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Л.О. Поліщук
Судді І.І. Соломко
В.І. Д'яков