Справа: № 758/7866/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Трегубенко Л.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.,
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційною скаргою відповідача - управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у в Подільському районі м. Києва про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії, -
У липні 2014 року позивач - ОСОБА_3 подав адміністративний позов до суду першої інстанції, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії;
- зобов'язати перерахувати і виплатити державну пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум, починаючи з 09 січня 2013 р.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року позовні вимоги позивача за період з 09 січня 2013 року по 07 січня 2014 року на підставі ст. 100 КАС України - залишено без розгляду.
Постановою Броварського Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року позовні вимоги позивача було задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині визнання протиправними дій відповідача, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача - відмовити . Відповідач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії І, інвалідом ІІ групи від захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, з 09 cічня 2013 року перебуває на обліку у відповідача та одержує державну пенсію по та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності по заробітку за роботу водієм в зоні відчуження в період з 03 лютого 1986 року по 17 грудня 1986 року - в сумі 1246 грн. 52 коп., згідно довідки №54 від 26 квітня 2014 року, виданої Комунальним автотранспортним підприємством 13030 (Автобусний парк № 3 КП «Київпастранс»), мотивуючи тим, що у двох інших довідках від 11 липня 2012 року №№ 108, 110 зазначені інші суми заробітної плати за один і той же період відповідно - 1000 крб. 80 коп. та 1627 крб. 26 коп., а за результатами перевірки встановлено, що особові рахунки по заробітній платі надруковані машинописним способом, суми нарахувань зашифровані, за грудень 1986 р. кульковою ручкою дописано: «Чорнобиль 1000,80 …), такий саме запис зроблено за січень 1987 р., також зазначена сума 375,90 за грудень 1986 р., тому щодо перерахунку пенсії по заробітку не вбачається підстав ( а. с. 6, 7).
На вказану заяву відповідачем було надано відповідь від 24 червня 2014 року, якою повідомлено про прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії із включенням вказаних сум. Мотивуючи відмову тим, що у двох інших довідках №№ 108, 110 від 11 липня 2012 року зазначені інші суми заробітної плати за один і той же період відповідно - 1000 крб. 80 коп. та 1627 крб. 26 коп., а за результатами перевірки встановлено, що особові рахунки по заробітній платі надруковані машинописним способом, суми нарахувань зашифровані, за грудень 1986 р. кульковою ручкою дописано: «Чорнобиль 1000,80 …), такий саме запис зроблено за січень 1987 р., також зазначена сума 375,90 за грудень 1986 р., тому щодо перерахунку пенсії по заробітку не вбачається підстав.
Не погоджуючись з таким вирішенням порушених питань, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залежності мінімального розміру пенсії за віком від розміру прожиткового мінімуму на відповідний період.
На виконання вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, що набрала чинності з 01 січня 2012 року, якою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.
Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Однак, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. ст. 50, 54 цього Закону, яким визначено перерахунок пенсії.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, Прикінцеві положення цього Закону доповнено п. 6-7, яким передбачено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Частина 4 ст. 9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, ураховуючи пріоритет законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року застосуванню підлягають норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови перерахунку пенсії.
Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача перерахувати і виплатити недоплату, з урахуванням виплачених сум, основну пенсію, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 07 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Тому адміністративний позов ОСОБА_3 - є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача - управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.