Справа: № 826/3137/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання незаконним рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні та скасування висновку,-
Позивач звернувся до звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 26.12.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2014 року позовні вимоги було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 18.11.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2014 року - без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, в серпні 2013 року позивачка, громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, звернулася до Деснянського районного відділу Головного управління Державної митної служби України в м. Києві із заявою для встановлення належності до громадянства України її повнолітнього сина Куанг Хоанг В'єт.
В серпні 2013 року ГУ ДМС України в м. Києві було відмовлено позивачці у прийнятті рішення стосовно набуття громадянства України її повнолітньою дитиною, з мотивів наявності у позивача посвідки на постійне проживання в Україні старого зразка. З приводу зазначеного було роз'яснено, що згідно Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», встановлено нову форму тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, а тому посвідка громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, що видана УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві ще 10.07.2003 року, підлягає обміну на аналогічну посвідку, проте нового зразку. Враховуючи наведене, позивачка звернулась до ГУ ДМС України із заявою про обмін попередньої посвідки на постійне проживання в Україні на нову «встановленого зразка». Однак, 07 лютого 2014 року громадянкою В'єтнаму ОСОБА_1 особисто в приміщенні ГУ ДМС України в м. Києві було отримано рішення (висновок) про скасування посвідки на постійне проживання в Україні від 26.12.2013 року, без отримання нової посвідки встановленого зразка. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно вимог п. 1 Перехідних положень Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні. Крім того, згідно п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983», строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку. Так, згідно п. 14 зазначеного Порядку, обмін посвідки здійснюється у разі: - зміни прізвища, імені та по батькові іноземця та особи без громадянства тощо; - установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до посвідки записів записам в інших документах); - непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо). Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, на час звернення позивачки до ДМС України в м. Києві, останній не виповнилося 45 років, та не настала жодна з подій, що зазначені вище, а тому підстави, передбачені законодавством України, для обміну посвідки у позивачки були відсутні. Таким чином, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що добровільного обміну діючої посвідки не передбачено, а отже і задоволення заяви або прийняття рішення про скасування посвідки, також чинним законодавством не передбачено. Також, як зазначено в оскаржуваному рішенні (висновку), за заявою позивачки про обмін посвідки з урахуванням вимог листа ДМС України від 07.06.2013 року № 8-4806/2.1-13, було проведено перевірку матеріалів справи 107164 про документування посвідкою на постійне проживання НОМЕР_1, виданої УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві 10.07.2003 року, з метою перевірки законності документування посвідкою на постійне проживання. Проте, відповідно до положень зазначеного вище Порядку, також не передбачено проведення будь-яких перевірок під час розгляду питання щодо обміну посвідки. Щодо листа ДМС України від 07.06.2013 року, на вимоги якого посилається державний орган, то вказаний лист не є нормативно-правовим актом та не має законної сили для встановлення або регулювання відносин, які є предметом спору у даній справі. Крім того, обґрунтовуючи рішення про визнання Посвідки позивачки на постійне проживання в Україні від 10.07.2003 року неправомірно виданою, ДМС України посилається на ст. 12 Закону України «Про імміграцію», якою передбачено саме підстави для скасування дозволу на імміграцію, проте не посвідки на постійне проживання, а саме на п. 6 «в інших випадках, передбачених законами України», проте як, в даному випадку, відповідач не посилається конкретно на жодну обставину та норму закону, яка би передбачала такий інший випадок для наявності підстав для скасування посвідки на постійне проживання в Україні, що не є тотожною дозволу на імміграцію. Згідно п. 18 Порядку, посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України «Про імміграцію». Тобто, Порядком визначений механізм скасування посвідки, який передбачає рішення компетентного органу про скасування дозволу на імміграцію, що є підставою для скасування посвідки. Проте, чинним законодавством України не передбачено можливості визнання Посвідки неправомірно виданою. Відповідно до п. 17 Порядку, рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: - необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; - необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; - коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; - подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; - коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); - інших випадках, передбачених законами. Однак, як вбачається з тексту оскаржуваного висновку, ГУ ДМС України не було встановлено жодної з перелічених підстав для відмови позивачці у видачі посвідки (заміни попередньої посвідки на нову). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "18" листопада 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "18" листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді Я.С. Мамчур
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С