Справа: № 826/18035/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
26 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Некрасовій М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації ОСОБА_3 про майновий стан і доходи за 2012 рік (№ 1300024749 від 30.04.2013 року), за результатами якої складений акт від 31.07.2013 року № 83/26-55-17-03-14/НОМЕР_2.
В ході проведеної камеральної перевірки виявлено, що згідно з даними поданої декларації ОСОБА_3, в порушення норм п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, останній задекларував невірну суму оподатковуваного доходу, а саме: замість 179 813,01 грн. в якості бази оподаткування визначена сума 173 339,74 грн. (різниця між сумами заробітної плати та єдиного соціального внеску), а також не визначив самостійно суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягала сплаті до державного бюджету. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 27 993,01 грн.
При цьому інших недоліків в порядку оформлення та заповнення податкової декларації камеральною повіркою зафіксовано не було.
28.08.2013 року на підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001121703, згідно з яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 34 991,26 грн.
29.01.2014 року податковим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати ОСОБА_3 податку на доходи фізичних осіб за 2012 - 2013 роки, за результатами якої складений акт від 29.01.2014 року № 182/26-55-17-03/НОМЕР_2.
В ході проведеної камеральної перевірки встановлено порушення п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, що виявилось в несвоєчасній сплаті податку за 2012 рік в сумі 593,03 грн.
01.04.2014 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0000741703, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ОСОБА_3 граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, зобов'язано останнього сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 593,03 грн.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.06.2014 року № 9178/7/26-15-10-09-25 та Державної фіскальної служби України від 29.07.2014 року № 236/з/99-99-10-01-02-15, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача на податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014року № 0000741703, останнє залишено без змін.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2011 року) (надалі - ПК України) передбачено, що "доходи" - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, та податковий агент.
У відповідності до п.п. 163.1.1, 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування платника податку-резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, в тому числі, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Водночас, за приписами норми п.п. 165.1.6 п. 165.1 ст. 165 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.
Порядок подання такої податкової декларації (річної декларації про майновий стан і доходи) встановлений ст. 179 ПК України, а форма і порядок заповнення такої декларації в період виникнення спірних правовідносин - наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011року № 1395.
Підпунктом "б" п. 171.2 ст. 171 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.
Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Статтею 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011року № 4282-VI встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1 073,00 грн.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачу, який протягом 2012 року перебував у трудових відносинах з роботодавцем - представництвом Делегації Європейського Союзу в Україні (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями аркушів трудової книжки ОСОБА_3, довідок ДП "Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв" (ДП "Інпредкадри") від 13.03.2014 року № 24 К і від 19.04.2013 року № 415, а також виписки управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 13.03.2014року (форми № ОК-5), була нарахована загальна сума доходу за 2012 рік у розмірі 179 813,01 грн. (з урахуванням суми єдиного соціального внеску 6473,27 грн.), та ОСОБА_3 отримав загальний дохід в сумі 173339,74 грн.
30.04.2013 року ОСОБА_3 подав до податкової інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік (№ 1300024749 від 30.04.2013року), де задекларував нарахований дохід в 2012 році в сумі 179 813,01 грн. та суму податку, що підлягала сплаті платником податку в самостійному порядку - 26 892,56 грн. Разом з податковою декларацією позивачем поданий додаток 4 "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих з джерел за межами України", в якому позивач вказав відомості про отримання на території України протягом січня-грудня 2012 року загальної суми доходів в національній валюті у розмірі 179 813,01 грн.
В подальшому, ОСОБА_3 в строк до 01 серпня 2013 року сплатив до державного бюджету визначену ним самостійно суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26 892,56 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями квитанцій від 04.06.2013 року № к78/4/24, від 04.07.2013 року № к78/4/40, від 30.07.2013 року № к78/U/12, від 30.07.2013 року № к78/U/13 і від 31.07.2013 року № к78/V/17 з відмітками банку про переказ коштів.
З урахуванням вищенаведеного та за результатами дослідження наявних матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем вірно була визначена база оподаткування податком на доходи фізичних осіб із суми отриманого доходу за 2012 рік (173 339,74 грн.), а не суми нарахованого доходу (179813,01 грн., в т.ч. єдиний соціальний внесок в сумі 6473,27 грн.), правильно застосовані ставки податку в розмірі 15% і 17% при самостійному обрахунку суми податку, а сума податку була сплачена в повному обсязі в строк встановлений п. 179.7 ст. 179 ПК України (тобто до 01 серпня 2013 року).
При цьому, факти допущення позивачем порушень під час складання податкової декларації, що полягали у невірній кваліфікації виду отриманого доходу (як "іноземного доходу" замість "заробітної плати") та неперенесені відомостей з рядків розд. ІІ податкової декларації до ряд. 08,.09 і 13 до розділу V такої декларації, по суті не вплинули на порядок обрахунку та розмір задекларованого податку, а тому відповідно не спричинили заниження суми податку, що згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України виключає факт існування податкового правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про хибність висновків відповідача про невірний обрахунок ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за отримані в 2012 році доходи, та відповідно про протиправність прийнятого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001121703.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.04.2014року № 0000741703, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 126 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Жодних документальних доказів на підтвердження факту несвоєчасної сплати позивачем суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2965,15 грн. відповідач до суду першої інстанції не подав та пояснень з питання поважності причин відсутності таких документів не надав.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість та безпідставність податкових повідомлень-рішень.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Повний текст виготовлено: 26.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.