24 лютого 2015 рокусправа № 804/10748/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області), податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ( правонаступника Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі), ОСОБА_3 - начальника відділу внутрішньої безпеки прав Дніпропетровської податкової адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_4 - заступника начальника відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_5, старшого оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_6, оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі щодо не проведення службового розслідування та визнання винними співробітників податкової міліції майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_1 в порушенні прав громадянки ОСОБА_7 при проведенні ними дій з припиненням злочину 03.05.2010 р. у м. Кривому Розі згідно ст.ст. 1,3,8,19 Конституції України, ст.ст. 1,14,19,20,21,22,25 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»,
09.08.2013 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області), податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області ( правонаступника Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі), ОСОБА_3 - начальника відділу внутрішньої безпеки прав Дніпропетровської податкової адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_4 - заступника начальника відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області, ОСОБА_5, старшого оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_6, оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі щодо не проведення службового розслідування та визнання винними співробітників податкової міліції майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_1 в порушенні прав громадянки ОСОБА_7 при проведенні ними дій з припиненням злочину 03.05.2010 р. у м. Кривому Розі згідно ст.ст. 1,3,8,19 Конституції України, ст.ст. 1,14,19,20,21,22,25 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Позивачі просили:
- визнати бездіяльність Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі щодо не прийняття законних заходів при звинуваченні майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_1 при розгляді заяви ОСОБА_8, яка не відповідала вимогам Закону України «Про звернення громадян» та дії ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 щодо звинувачення майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_1 при розгляді заяви ОСОБА_7 - протиправними та такими, що порушують права позивачів.;
- стягнути на користь майора ОСОБА_2 з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, з податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі солідарно - 100 000 грн моральної шкоди;
- стягнути на користь майора ОСОБА_2, з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 солідарно 40 000 грн моральної шкоди;
- стягнути на користь капітана ОСОБА_1 з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі солідарно - 60 000 грн моральної шкоди;
- стягнути на користь капітана ОСОБА_1 з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 солідарно 20 000 грн моральної шкоди;
- стягнути з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на користь майора ОСОБА_2 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від займаної посади - 20 101 грн;
- стягнути з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі на користь капітана ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від займаної посади - 18 123 грн.
24.09.2014 р. ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від займаної посади в сумі 52 689,12 грн; з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області різницю в заробітку внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 під час відсторонення від займаної посади в сумі 52 149,98 грн та з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області моральну шкоду, нанесену незаконними діями співробітників Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області в сумі 735 мінімальних заробітних плат - 895 230 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів або запропонувати ОСОБА_2 рівнозначну посаду у відповідності до вимог чинного законодавства України - залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 р. в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_1, прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача ДПА у Дніпропетровській області просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, інші учасники до суду не з'явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.
Переглядаючи справу, суд погоджується з висновком суду, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 531-о від 09.12.2003 р. ОСОБА_1 призначений старшим інспектором групи обліку інформації міжрайонного відділу податкової міліції Криворізької МДПІ з 10.12.2003 р.
Наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 96-о від 31.01.2004 р. згідно ст. 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОСОБА_1 присвоєно перше спеціальне звання начальницького складу - лейтенант податкової міліції, наказом № 155-о від 09.03.2005 р. - присвоєно чергове звання - старший лейтенант податкової міліції та наказом № 116-о від 29.02.2008 р. ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання начальницького складу - капітан податкової міліції.
Крім того, наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 421-о від 28.09.2009 р. «про призначення працівників податкової міліції» капітана податкової міліції ОСОБА_1 призначено старшим оперуповноваженим відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної МДПІ у м. Кривому Розі з 28.09.2009 р.
З матеріалів справи слідує, що 13.05.2010 р. ОСОБА_9 звернулася до начальника ОВБ при ДПА у Дніпропетровській області із заявою на неправомірні дії відділу податкової міліції Південної МДПІ, де зазначила, що вона є приватним підприємцем і 1.05.2010 р. працівники податкової міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без надання направлення, приступили до проведення перевірки в її кіоску, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Також вона вказала, що про проведення перевірки дізналася через 40 хвилин після її початку, після чого приїхала та побачила, що ОСОБА_1 переглядав внутрішній облік та, побачивши назву ТОВ «Колорит», запропонував надати документи на закупку товару. Такі документи йому були надані. Потім ОСОБА_1 написав протокол огляду, після чого лікеро - горілчана продукція разом з накладною та чеком від 28.04.2010 р. від ТД ТОВ «Колорит» були вийняті, але в протоколі не зазначені накладна та чек. Тому просить зупинити безладдя с боку працівників Південної МДПІ ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та притягти їх до відповідальності.
Висновками експертного технічного дослідження документів Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз №№ 1320-10, 1321-10 від 25.05.2010 р. та №№ 1322-10, 1323-10 від 26.05.2010 р. підтверджується, що акцизні марки для алкогольних напоїв, що наклеяні на пляшки алкогольної продукції «Пшенична горілка «Хвиля», «Горілка Пшенична Межа», «Горілка. Пшенична Олександрія», «Горілка. Пшенична Кристалівська», місткістю 0,5 л кожна - виготовлені не державним підприємством, що здійснює їх виготовлення.
Крім того, згідно висновків експертного дослідження спиртомістких сумішей Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз №1332-10 від 08.06.2010 р. №1328-10 від 09.06.2010 р., № 1329-10 від 10.06.2010 р., №1335-10 від 11.06.2010 р., рідини, представлені на дослідження в пляшках, ємкістю по 500 дм3 кожна - є водноспиртовими сумішами, але не алкогольними напоями. Рідини, представлені на дослідження не відповідають ДСТУ 4256:2003 за такими показниками, як міцність, лужність та повнота наливу.
Згідно розпорядження Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі № 36-р від 03.08.2010 р. «Про відсторонення із займаної посади», на виконання наказу УПМ ДПА у Дніпропетровської області № 353-о від 03.08.2009 р. та постанови старшого слідчого прокуратури м. Кривого Рогу за матеріалами кримінального справи № 58109341 про відсторонення від займаної посади тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення БНОПТ ВПМ Південної МДПІ у м. Кривому Розі ОСОБА_1 з 03.08.2010 р. відсторонено тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення БНОПТ ВПМ південної МДПІ у м. Кривому Розі ОСОБА_1 від займаної посади.
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2011 р. ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 365 ч.1,162 ч.2,366 ч.1 КК України та призначено показання за ст. 365 ч.1 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати в правоохоронних органах посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, строком на три роки., по ст. 162 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. По ст.. 366 ч.1 КК України у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права займати в правоохоронних органах посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки. Відповідно ст. 70 ч.1 КК України визначено кінцеве призначення шляхом поглинання менш суворого показання більш суворим - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати в правоохоронних органах посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки. Відповідно ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного показання, якщо він протягом одного року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Запобіжний захід ОСОБА_1 до набуття законної сили вироком суду змінено на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду та враховано в строк відбуття показання тримання його під вартою з 11.01.2011 р. по 13.12.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 27.01.2012 р. закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ч.1 ст. 164, ч.1 ст. 177-2 КпАП України, а вилучені згідно протоколу огляду від 01.05.2010 р. та перелічені в довідці від 16.01.2012 р. речові докази - знищено.
Також з матеріалів справи слідує, що рапортами від 14.03.2012 р. ОСОБА_1 відмовився від запропонованих вакантних посад та без проходження медичної комісії просив звільнити його з податкової міліції через скорочення штатів.
Наказом Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 140-о від 14.03.2012 р, «Про звільнення працівників податкової міліції», згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 р. звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за п.64 «г» (через скорочення штатів) капітана податкової міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної МДПІ у м. Кривому Розі 14.03.2012 р., виплативши компенсацію за невикористану чергову відпустку за 2010 р. у кількості 35 днів. Підстава - рапорт ОСОБА_1 від 13.03.2012 р.
Ухвалою Довгинцевського районного суду м. Кривого Рогу від 25.12.2012 р. подання в.о. заступника Центрально - Міського МРВ КВІ Довгинцівського районного підрозділу УДПтС України в Дніпропетровській області - задоволено та звільнено ОСОБА_1 від покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13.12.2011 р., яким він засуджений за ст.ст. 365 ч.1, ст. 366 ч.1, 70,75,76 п.2,3,4 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати в правоохоронних органах посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки та з випробувальним терміном на 1 рік. Дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили 02.01.2013 р.
Як слідує з матеріалів справи, листом № 249/6/08-004-14 від 19.02.2013 р. позивачу повідомлялося, що ВВБ при ДПС у Дніпропетровській області УВБ ДПС України службові розслідування у відношенні працівників ВПМ Південної МДПІ м. Кривого Рогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проводилися. ВВБ проведено розгляд заяви СПД - фізичної особи ОСОБА_9 «щодо неправомірних дій ВПМ Південної МДПІ» від 13.05.2010 р. і зібрані матеріали службової перевірки направлені до прокуратури м. Кривого Рогу в порядку ст. 97 КПК України. На виконання постанови прокуратури м. Кривого Рогу «Про призначення службової перевірки» від 26.07.2010 р., ВВБ проведені заходи щодо з'ясування обставин по визначеному слідчим переліку запитань. Зібрані матеріали направлені ініціатору для врахування в роботі.
Постановою прокуратури м. Кривого Рогу від 22.02.2013 р. про визнання речовими доказами і долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42013040230000044 від 13.02.2013 р. копії висновків експертного дослідження спиртомістких сумішей та висновки експертного технічного дослідження документів та долучено їх до матеріалів кримінального провадження.
Постановою Прокуратури Дніпропетровської області про закриття кримінального провадження від 26.08.2014 р. кримінальне провадження за фактом кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040230000044 від 13.02.2013 р. стосовно старших оперуповноважених ВПМ Південної МДПІ у м. Кривому Розі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.2 ст. 162, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 366 КК України, закрито в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості вказаних осіб в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Статтею 147 Кримінально-процесуального Кодексу України (в редакції 1960р.) «В разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову.
Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого.
…Відсторонення від посади скасовується постановою слідчого (прокурора), коли в подальшому застосуванні цього заходу відпадає потреба».
Згідно статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
У даному випадку відсторонення від посади відбулось за постановою слідчого, а не на підставах передбачених Кодексом Законів про працю України та Закону України «Про державну службу», в зв'язку з чим відсторонення позивача від посади було правомірним. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування заробітної плати у випадку відсторонення працівника від посади на підставі постанови слідчого чинним законодавством не передбачено.
Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (надалі також - "Закон № 266/94-ВР ) передбачено, що відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Крім того, згідно з вимогами частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Така ж позиція викладена і у пунктах 1, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 2005 року № 4 (зі змінами та доповненнями) (надалі також - "Постанова Пленуму ВСУ № 4").
За правилами викладеними в частині 5 та 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
В той же час, відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Так, з урахуванням всіх обставин, що встановлені під час розгляду справи по суті, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявленого позову та відсутності підстав для його задоволення.
Керуючись статтями ст.ст. 198 ч.1 п. 1, 200, 205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук