26 лютого 2015 рокуСправа № 808/1106/15
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
25.02.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 17.02.2015 вона отримала постанову державного виконавця Хортицького ВДВС ЗМУЮ Костенко С.Г. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї на користь ПАТ «Креді Агріколь банк» боргу у розмірі 164978,76 гривень. Підставою для відкриття провадження послугував виконавчий лист, 06.10.2014 виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя в цивільній справі №2-2877/10р. за позовом ПАТ «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 163226,49 гривень.
Позивач вважає, що державний виконавець, відкривши провадження за вказаним виконавчим листом, порушив вимоги ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», й просить визнати незаконними його дії щодо прийняття до виконання виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання закінчився, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2014 ВП № 45635099, не направлення вказаної постанови боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, визнати незаконною та скасувати вказану постанову й зобов'язати відповідача відмовити у відкритті виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вивчивши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, «відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів. Відповідно до ч. 4 ст. 182 вказаного Закону, «рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом».
В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» №3 від 13.12.2010 зазначено, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні. У зв'язку з цим до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання таких виконавчих документів за позовами учасників виконавчого провадження (крім сторін та їхніх представників) чи осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З огляду на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судовчинства, а позивачу необхідно звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою в порядку, визначеному ЦПК України.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі. До позовної заяви додано квитанцію № 0.0.353784284.2 від 24.02.2015, згідно якої позивачем був сплачений судовий збір у сумі 73,08 гривень, тому судовий збір у розмірі 73,08 гривень підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС, суддя
відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за її позовом до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із відповідною скаргою, в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 (семидесяти трьох) гривень 08 копійок, що сплачений згідно з квитанцією № 0.0.353784284.2 від 24.02.2015.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш