про повернення позовної заяви
26.02.15 Справа № 904/1480/15
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 369,38 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромост-ЛС" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" заборгованість у сумі 7 369,38 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 5 789,91 грн.;
- пеня у розмірі 517,45грн.;
- 30% за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 585,48 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 476,54 грн.
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з додатками без розгляду з огляду на наступне.
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 5.1. роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Копії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору.
Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011.
Відповідно до ч.2 ст.36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, оскільки чинним законодавством передбачено, що допустимим доказом сплати судового збору є виключно оригінал платіжного доручення, то його копія не є належним і допустимим доказом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 27 липня 2011 року по справі № 38/16-63.
Позивач в якості доказу сплати судового збору надав копію платіжного доручення №220 від 16.12.2014 у сумі 1 827,00грн. Цей документ не містить відмітки банку про одержання та підпису банку про проведення цієї фінансової операції, а відтак, є неналежним доказом сплати судового збору.
Оскільки докази оплати судового збору подаються тільки в оригіналі, відповідно, до позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку.
Наведені вище обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява на 18 аркушах.
Суддя Н.М. Євстигнеєва