ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.02.2015Справа №910/569/15-г
За позовом Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
до 1) публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 97 749,63 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача - Вернигора В.Г.(за довіреністю)
Від відповідача-1 Ханович К.В.(за довіреністю)
Від відповідача-2 Цуканова С.Г.(за довіреністю)
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 23 від 22.10.2002 у розмірі 97 749,63 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2015 порушено провадження у справі №910/569/15-г та призначено до розгляду на 05.02.2015.
05.02.2015 в судовому засіданні оголошено перерву на 19.02.2015 для подання додаткових доказів по справі.
В судове засідання прибули представники позивача та відповідачів, дали пояснення по справі.
Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів подали клопотання про припинення провадження по справі в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з тим, що дана частина позовних вимог не належить до компетенції господарського суду, яка визначена ст. 12 ГПК України, тому спір з суб'єктами владних повноважень має вирішуватися в адміністративному провадженні. Суд прийняв до уваги дані клопотання.
Стосовно позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", то відповідача подали свої відзиви, в яких проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши думку представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
1. 12.03.2010 Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву (орендодавець) і АТ «Брокбізнесбанк» (далі також відповідач-1, орендар) укладено Договір №5171, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення площею 9,20 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1 поверсі (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата розраховується на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2009) 1 803,00 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.4 Договору);
- Договір набирає чинності з 12.03.2010 і діє до 12.03.2011 (пункт 10.1 Договору).
2. 12.03.2010 Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві(далі також позивач, балансоутримувач) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №К-5171 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1, літ «X», в якій орендарю передано в оренду згідно договору оренди №5171 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.03.2010 частину нежитлового приміщення площею 9,20 кв. м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати за надані комунальні послуги, інші витрати відповідно до умов договору, пропорційно займаній площі в цій будівлі (пункт 1.1 Договору);
- орендар зобов'язується перерахувати на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування плати за експлуатаційні та комунальні послуги і податку на землю на протязі 5-ти банківських днів після отримання рахунків та акту наданих послуг, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця (пункт 2.2.3 Договору);
- Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 12.03.2010 і діє по 12.03.2011 включно (пункт 5.1 Договору).
3. 12.03.2010 Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву (орендодавець) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №5172, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення площею 7,60 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1 поверсі (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата розраховується на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (серпень 2009) 1 489,45 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);
- Договір набирає чинності з 12.03.2010 і діє до 12.03.2011 включно (пункт 10.1 Договору).
4. 12.03.2010 позивач (балансоутримувач) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №К-5172 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1, літ «Ф», в якій орендарю передано в оренду згідно договору оренди №5172 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.03.2010 частину нежитлового приміщення площею 7,60 кв. м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати за надані комунальні послуги, інші витрати відповідно до умов договору, пропорційно займаній площі в цій будівлі (пункт 1.1 Договору);
- орендар зобов'язується перерахувати на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування плати за експлуатаційні та комунальні послуги і податку на землю на протязі 5- ти банківських днів після отримання рахунків та акту наданих послуг, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця (пункт 2.2.3 Договору);
- Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 12.03.2010 і діє по 12.03.2011 включно (пункт 5.1 Договору).
5. 21.04.2010 Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву (орендодавець) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №5350, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення площею 6,50 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1 поверсі (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата розраховується на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2009) 1 295,60 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);
- договір набирає чинності з 21.04.2010 і діє до 21.03.2013 включно (пункт 10.1 Договору).
6. 11.05.2010 позивач (балансоутримувач) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №К-5350 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на 1 поверсі, літ «Ц», в якій орендарю передано в оренду згідно договору оренди №5350 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 21.04.2010 частину нежитлового приміщення площею 6,50 кв. м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати за надані комунальні послуги, інші витрати відповідно до умов договору, пропорційно займаній площі в цій будівлі (пункт 1.1 Договору);
- орендар зобов'язується перерахувати на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування плати за експлуатаційні та комунальні послуги і податку на землю на протязі 5- ти банківських днів після отримання рахунків та акту наданих послуг, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця (пункт 2.2.3 Договору);
- Договір укладено з моменту підписання та діє по 21.03.2013 включно (пункт 5.1 Договору).
7. 12.05.2010 Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву (орендодавець) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №5847, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення площею 2,00 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 5-В на 1 поверсі (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата розраховується на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2011) 413,69 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);
- договір набирає чинності з 12.05.2011 і діє до 12.04.2014 включно (пункт 10.1 Договору).
8. 01.06.2011 позивач (балансоутримувач) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №К-5847 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сімї Хохлових, 5-В на 1 поверсі, літ «В», в якій орендарю передано в оренду згідно договору оренди №5847 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.05.2010 частину нежитлового приміщення площею 2,00 кв. м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати за надані комунальні послуги, інші витрати відповідно до умов договору, пропорційно займаній площі в цій будівлі (пункт 1.1 Договору);
- орендар зобов'язується перерахувати на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування плати за експлуатаційні та комунальні послуги і податку на землю на протязі 5- ти банківських днів після отримання рахунків та акту наданих послуг, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця (пункт 2.2.3 Договору);
- Договір укладено з 01.06.2011 та діє по 01.05.2014 включно (пункт 5.1 Договору).
9. 12.05.2011 Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву (орендодавець) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №5849, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення площею 2,00 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54-А на 1 поверсі (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата розраховується на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2011) 534,77 грн. (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);
- договір набирає чинності з 12.05.2011 і діє до 12.04.2014 включно (пункт 10.1 Договору).
10. 01.06.2011 позивач (балансоутримувач) і АТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір №К-5849 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за умовами якого:
- балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 54-А на 1 поверсі, в якій орендарю передано в оренду згідно договору оренди №5847 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 12.05.2011 №5849 частину нежитлового приміщення площею 2,00 кв. м., а орендар відшкодовує балансоутримувачу експлуатаційні витрати та витрати за надані комунальні послуги, інші витрати відповідно до умов договору, пропорційно займаній площі в цій будівлі (пункт 1.1 Договору);
- орендар зобов'язується перерахувати на рахунок балансоутримувача будівлі відшкодування плати за комунальні послуги (електроенергію та земельний податок) на протязі 5-ти банківських днів після отримання рахунку, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця (пункт 2.2.3 Договору);
- Договір укладено з 01.06.2011 та діє по 01.06.2014 включно (пункт 5.1 Договору).
Як наголосив позивач, відповідач-1 свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим у відповідача-1 виникла заборгованість по орендній платі та комунальним послугам.
Зокрема, станом на 01.11.2014 заборгованість ПАТ „Брокбізнесбанк" перед управлінням ДАІ за надані послуги оренди нежитлових приміщень, відшкодуванню комунальних послуг та податку на землю згідно договорів складає 97749,63 грн, а саме:
1) За договором № 5171 від 12.03.2010: за оренду приміщень - 1295,81 грн.,
2) За договором №К-5171 від 12.03.2010 - 532,64 грн.,
3) За договором № 5172 від 12.03.2010: за оренду приміщень - 4511,31 грн.,
4) За договором № К-5172 від 12.03.2010 - 660,98 грн.,
5) За договором № 5350 від 21.04.2010: за оренду приміщень - 82364,99 грн.,
6) За договором № К-5350 від 11.05.2010 - 1655,90 грн.,
7) За договором № 5847 від 12.05.2011: за оренду приміщень - 2611,55 грн.,
8) За договором №К-5847 від 01.06.2011 - 45,78 грн.,
9) За договором № 5849 від 12.05.2011: за оренду приміщень - 3893,16 грн.,
10) За договором №К- 5849 від 01.06.2011 -177,51 грн.
Отже, позивачем свої зобов'язання за договором оренди були виконані у відповідності до умов договору.
Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості по орендній платі по вищевказаних договорах, у зв'язку з наступним:
Ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі постанови Правління Національного банку України №107 від 28.02.2014 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014 з 03.03.2014 по 02.06.2014 в АТ "Брокбізнесбанк" введено тимчасову адміністрацію.
Постановою Правління Національного банку України від 10.06.2014 №339 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АТ "Брокбізнесбанк". За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 від 11.06.2014 в АТ "Брокбізнесбанк" розпочато процедуру ліквідації.
Згідно з нормами статті 110 Цивільного кодексу України особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки та банківську діяльність.
Відповідно до статті 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ч. 8 Перехідних Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відтак, станом на момент звернення Позивача з даним позовом до суду у Відповідача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема:
- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
- примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно з ч. 2 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду з ліквідації, зокрема:
- строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п.п.3);
- припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (п.п. 4);
- втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, а також здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Оголошення щодо відкликання банківської ліцензії, ініціювання ліквідації банку та початок прийняття вимог кредиторів було розміщено в газеті «Урядовий кур'єр» №106 та «Голос України» № 113 14.06.2014.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення ЗО днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Таким чином, після запровадження у АТ «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений Законом строк, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про включення його до реєстру кредиторів, проте йому було відмовлено у зв'язку з тим, що вимоги не підтвердженні документально, з тих підстав, що позивачем не надано доказів направлення ним відповідачу 1 актів наданих послуг в строк, передбачений вищевказаними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій...».
Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України: «Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів...
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».
Таким чином, під первинними документами мається на увазі підтвердження факту здійснення господарської операції, що мала місце.
Отже, документальним оформленням наданих послуг за договорами є акти про надані послуги.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, первинний документ (у нашому випадку - акт), має бути складено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. До того ж акт як свідчення наданих послуг повинен бути складений щонайменше у двох примірниках - один із яких надається замовникові послуг, а інший залишається безпосередньо у виконавця.
Акти наданих послуг повинні містити обов'язкові реквізити, що надають документу юридичної сили та доказовості.
А саме, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік й абз. 1 п. 2.4 Положення № 88, обов'язковими реквізитами є:
• назва документа (форми);
• дата й місце складання;
• назва підприємства, установи, від імені яких складений документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі);
• посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
• особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, Акт наданих послуг фіксує та підтверджує факт надання будь-яких послуг.
Судом встановлено, що до позовної заяви, на підтвердження позовних вимог, позивач не надав акти про надані послуги до вказаних вище договорів, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін.
Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача заборгованості за договорами №5171, №К-5171, №5172, №К-5172 від 12.03.2010, №5350 від 21.04.2010, №К-5350 від 11.05.2010, №5847 від 12.05.2011, №К-5847 від 01.06.2011, №5849 від 12.05.2011, №К-5849 від 01.06.2011, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог до відповідача-2, то суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Ч. 1 ст. 13 ГПК України визначено, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 4 ГПК України).
Відповідачами в дані справі є публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
З 03.03.2014 в ПАТ «Брокбізнесбанк» запроваджена тимчасова адміністрація, а з 10.06.2014 розпочата процедура ліквідації.
Специфіка ліквідації банків визначена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 13 ч. 5 ст. 12 цього Закону виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема: визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48, п. 3 ч. 2 ст. 49 цього Закону Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Тобто, комплекс дій щодо формування реєстру та його затвердження здійснюється Уповноваженою особою Фонду та Фондом у зв'язку з чим спір щодо чого є публічно-правовий, враховуючи характер спірних відносин та статусу вказаних осіб.
Окрім того, відповідач-2 є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. З Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (стаття 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Курений О.В. є працівником Фонду, і тому відповідачами в частині вказаних вище позовних вимог по даній справі можуть бути лише Фонд та Уповноважена особа Фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положенням ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором згідно Кодексу адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
В даному випадку, позовні вимоги в частині визнання протиправної відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» при розгляді вимог позивача щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» включити вимоги позивача до реєстру кредиторів АТ «Брокбізнесбанк» та віднести вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством не належить до компетенції господарського суду, яка визначена ст. 12 ГПК України, тому спір з суб'єктами владних повноважень має вирішуватися в адміністративному провадженні.
Пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги до відповідача-2 підлягають припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в частині вимог до відповідача-1 та підлягають припиненню в частині вимог до відповідача-2.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення 97 749,63 грн. відмовити.
2. Припинити провадження в частині позовних вимог Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправної відмови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» при розгляді вимог позивача щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» включити вимоги позивача до реєстру кредиторів АТ «Брокбізнесбанк» та віднести вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
4. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання повного тексту рішення - 25.02.2015