17 лютого 2015 р. Справа № 903/1322/14
за позовом Камінь-Каширської міської ради
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2
про зобов'язання усунути порушення земельного законодавства та зареєструвати договори оренди
Суддя Костюк С. В.
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Сторони в судове засідання не з'явились у зв'язку з чим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Суть: Позивач - Камінь-Каширська міська рада звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати підприємця ОСОБА_2 усунути порушення земельного законодавства та зобов'язати зареєструвати договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_1.
Заявлену вимогу обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється укладати договори оренди на дві земельні ділянки, проекти яких було направлено за адресою проживання підприємця та неотримано відповідачем в зв'язку із відмовою, при виїзді за юридичною адресою відповідача проекти договорів вручено юристу для передачі ОСОБА_2, використання земель під складські та адміністративне приміщення без укладення договорів оренди є порушенням земельного законодавства.
Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог не представив, ухвали суду направлені відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві повернулись без вручення адресату з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».
В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За данних обставин суд вважає, що ним виконано процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Камінь-Каширська міська рада листом від 26.04.2010 року №159/2.2-3 направила підприємцю ОСОБА_2 два екземпляри договору оренди земельної ділянки площею 4766 кв.м., яка використовується для обслуговування складських приміщень та 2 екземпляри договору оренди земельної ділянки площею 16 491 кв.м., яка використовується для обслуговування складських приміщень.
Листом від 23.07.2012 року міська рада зверталась до державної інспекції сільського господарства з метою проведення перевірки правомірності користування земельною ділянкою гр..ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 (викуплені приміщення бази продуктів).
На даний запит листом від 20.08.2012 року №1243 повідомлено, що при проведенні перевірки підтверджено використання підприємцем земельні ділянки площею 2,15 га. без правовстановлюючих документів для обслуговування складських приміщень.
20.11.2012 року міська рада повторно звернулась до держінспекції сільського господарства листом №549/2.1-4 в якому проінформувала, що підприємець ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів не сплачуючи орендну плату до міського бюджету в розмірі біля 100 тис. грн.. в рік. Факт несплати підприємцем ОСОБА_2 за оренду земельної ділянки підтверджено листом Камінь-Каширського відділення Ратнівськоо ОДПІ №64 від 22.01.2014 року.
Листами від 01.04.2010 року №87/2.1-4 та від 21.06.2010 року №181/2.1-4 та від 20.07.2010 року міська рада зверталась до прокурора КаміньКаширського району з метою надання допомоги щодо зобов'язання підприємця ОСОБА_2 заключити договори оренди.
29.11.2013 року вих..39-2/16 прокурор Камінь-Каширського району на адресу Камінь-Каширської міської ради направив подання про усунення порушень вимог земельного законодавства, ЗУ «Про місцеве самоврядування», причин та умов, що сприяли їх вчиненню. В даному поданні вимагалось вжити заходів по усуненню порушень чинного законодавства, причин та умов, що їм сприяли та вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності спеціаліста-юриста міської ради ОСОБА_3
26.12.2014 року Камінь-Каширською міською радою було подано позов в якому ставилась вимога зобов'язати підприємця ОСОБА_2 усунути порушення земельного законодавства та зобовязати зареєструвати договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 27.01.2015 року розгляд справи було відкладено, зобов'язано позивача надати суду проекти договорів оренди, які направлялись відповідачу. Однак позивач вимог ухвали суду не виконав, витребувані матеріали не надав, в судове засідання не зявився.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заявлена позивачем вимога не ґрунтується на нормах чинного законодавства, не відповідає способам захисту, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Даний висновок зроблено з врахуванням наступного.
Згідно ч.1 ст. 2 Закону України „Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частина 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі" встановлює, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно із ч. І ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. І ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. ІІ ст. 181 ГК України).
У ч. З ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до п.43 ст.26, п.2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Тобто, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, передбаченої Конституцією України.
Так, згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Зі змісту ст. 12 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень ради.
У п. 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Пункт 43 цього ж закону уповноважує раду затверджувати договори, укладені міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду. Тобто за умови прийняття на сесії відповідної ради рішення про передачу земельної ділянки.
В п.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено категорії спорів, які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.
До них, зокрема, віднесено спори, що виникають з укладення договорів оренди землі, стягнення шкоди, в т.ч. упущеної вигоди, завданої порушеннями прав власників, у т.ч. держави та територіальних громад, тощо.
Згідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Способи захисту порушених прав визначено ст.20 ГПК України та ст.15 ЦК України.
Як слідує з позовної заяви позивач звернувся з позовом в якому просить суд зобов'язати підприємця ОСОБА_2 усунути порушення земельного законодавства та зареєструвати договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_1, згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що не відповідає способам захисту визначеного загальними нормами Господарського та Цивільного кодексів України та спеціального законодавства,що регулюють відносини оренди землі.
На дані недоліки Камінь-Каширській міській раді було вказано в Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року у справі №02/36-88.
Однак повторно звертаючись з предметом позову, що не відповідає способам захисту, Камінь-Каширська міська рада не усунула зазначені недоліки.
В поданій міською радою позовній заяві відсутні посилання на норми матеріального права, які регулюють відносини, що склались між сторонами по справі, не додано доказів, що підтверджують порушення прав позивача. До позовної заяви долучена лише переписка між міською радою та відповідними органами (державна інспекція сільського господарства, ОДПІ, прокуратурою, тощо).
Порушення та недоліки при подачі позовної заяви Камінь-Каширською міською радою позбавляє належного судового захисту та призводить до несплати підприємцем ОСОБА_2 орендних платежів, а відтак і не поступлень до місцевого бюджету значних коштів, за оренду земельних ділянок площею 21 257 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, що є підставою для винесення окремої ухвали згідно ст.90 Господарського процесуального кодексу України та надіслання повідомлення прокурору Камінь-Каширського району.
Керуючись ст.179,181 Господарського кодексу України, Закон України «Про оренду землі», Земельний кодекс України, Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», ст. ст. 33, 43,82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-
1.В позові відмовити.
Повний текст рішення складено
23.02.2015
Суддя С. В. Костюк