22 грудня 2014 р. Справа № 804/20760/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д. П.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської митниці Міндоходів до Григоренко Наталії Геннадіївни державного виконавеця відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції про скасування постанови № 41236559, -
18 грудня 2014 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить:
визнати незаконною постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.11.2014 року № ВП 41236559 державного виконавця відділу ДВС Першотравенського МУЮ Григоренко Н.Г.
скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.11.2014 року № ВП 41236559 державного виконавця відділу ДВС Першотравенського МУЮ Григоренко Н.Г.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 27.11.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Першотравенського МУЮ Григоренко Н.Г. було винесено постанову № ВП 41236559 про повернення стягувачеві виконавчого документу з примусового виконання постанови Дніпропетровської митниці Міндоходів від 19.11.2013 року № 0352/110000001/13 у відношенні ОСОБА_3 в частині стягнення штрафу у сумі 8 500 грн., яка надійшла у митницю 15.12.2014 року. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень до позову судом були встановлені наступні обставини.
Постанова № 0352/110000001/13 від 19.11.2013 року видана Дніпропетровською митницею Міндоходів про стягення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 8500,00 грн., на користь держави, надійшла на виконання до відділу 13.12.2013 року.
16.12.2013 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа із наданням боржнику строку для добровільного виконання рішення до 23.12.2013 р., копії якої були направлені сторонам виконавчого провадження.
З метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем направлено запит до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, з гідно наданої відповіді, встановлено, що інформація щодо боржника відсутня.
26.11.2014 року відповідачем було складено акт державного виконавця згідно якого встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливе звернути стягнення.
27.11.2014 року винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві згідно п.2.ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - та надано строк для повторного пред'явлення на виконання до 27.02.2015 року.
Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.11.2014 року № ВП 41236559, копія листа ВДВС Першотравенського МУЮ від 09.12.2014 року № 265/8837, постанова Дніпропетровської митниці від 19.11.2013 року № 0352/110000001/13, довіреність від 08.01.2014 року № 17-14/4-1/40, копія акту державного виконавця від 26.11.2014 року, копія акта державного виконавця від 16.07.2014 року копія відповіді МВ ГУМВС, щодо приводу боржника від 24.02.2014 року, копія постанови про привід боржника від 06.02.2014 року, копія виклика держаного виконавця від 20.01.2014 року, копія інформації довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.02.2014 року, копія відповіді Дніпропетровської ВДАІ від 20.01.2014 року, копія відповіді державної податкової служби України від 17.12.2013 року, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2013 року.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі па примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
З огляду на обставини, викладені у постанові державного виконавця №ВП 41236559 під час примусового стягнення штрафу за постановою митниці здійснено лише перевірку майнового стану боржника. Однак, ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належним до стягнення сум звертається стягнення на заробітну плату, пенсій, стипендію та інші доходи боржник.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Проте, питання про звернення стягнення на заробітну плату або інші доходи боржника державним виконавцем не вирішене, зокрема, відсутня інформація щодо отримання боржником (1960 року народження) будь-яких прибутків (заробітної плати, пенсії), майна та засобів для існування.
Незважаючи на те, що постанова митного органу знаходилась на примусовому виконанні протягом майже року, державний виконавець на підставі п. 18 ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадження" не скористався своїм правом у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно п. 2 постанови про повернення виконавчого документу від № ВП 41236559 державний виконавець постановляє: припинити чинність арешту майна. З урахуванням встановлення державним виконавцем відсутності у боржника будь-якого майна, залишається не зрозумілим на яке саме майно було накладено арешт під час виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, цілком правомірними та відповідають чинному законодавству, і позивачем було доведено їх правомірність.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати незаконною постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.11.2014 року № ВП 41236559 державного виконавця відділу ДВС Першотравенського МУЮ Григоренко Н.Г.
Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.11.2014 року № ВП 41236559 державного виконавця відділу ДВС Першотравенського МУЮ Григоренко Н.Г.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.П. Павловський