16 лютого 2015 року Справа № 9104/36919/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Глушка І.В., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі за позовом прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова до державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про стягнення боргу,-
прокурор Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова звернувся в суд першої інстанції з позовом до державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» в якому просив стягнути 340447,52 грн. боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року позов задоволено частково, вирішено стягнути з державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» до державного бюджету Сихівського району м. Львова на рахунок №31116029700008 ЗКПО 26360233 в УДК у Львівській області, МФО 825014, - 159771,99 грн. податкового боргу, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем узгоджено податкові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 89809,49 грн., податку на додану вартість в сумі 145975,63 грн. (основний платіж), 38178,79 грн. (штрафні санкції), 2275,39 грн. (пеня), податку на прибуток в сумі 48096,58 грн. (основний платіж), 14,88 грн. (пеня), податку з доходів найманих працівників 16032,95 грн. (основний платіж), 63,81 грн. (пеня), усього - на суму 340447,52 грн. у відповідності до поданих відповідачем декларацій, податкових повідомлень - рішень. Відповідачу скеровувались податкові вимоги №1/552 від 14.06.2010 р. та №2/718 від 06.08.2010 року.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Судом з'ясовано, що станом на 03.10.2011 р. частина заборгованості була сплачена відповідачем, а тому податковий борг становить 159771,99 грн., з яких 126667 грн. - податок на додану вартість, 33104,99 грн. - податок на прибуток.
Суд вірно зазначив, що згідно із п. 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до п. 5.4.1 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із п. 87.2. ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року по справі № 2а-5815/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді І.В. Глушко
О.М. Довгополов