79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" лютого 2015 р. Справа № 25/229
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Желік М.Б.
суддів Костів Т.С.
Марко Р.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Фріз", м. Львів, вул. Погулянка, 26 (вих. № 1 від 20.01.2015 року)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 року
за заявою: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу
у справі № 25/229
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Фріз", м. Львів
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство "Львівський виноробний завод", м. Львів
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів
про стягнення неустойки у розмірі 122 249,11 грн.
За участю представників сторін:
від заявника: не з'явився;
від скаржника: Пристай А.Б. - представники за довіреністю;.
від позивача: Дутка Ю.І. - представник за довіреністю;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - не з'явився.
Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
24.10.2014 року Господарським судом Львівської області винесено ухвалу (суддя В.М.Пазичев) за результатами розгляду заяви Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 25/229 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Фріз", м. Львів за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство "Львівський виноробний завод", м. Львів за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів про стягнення неустойки у розмірі 122 249,11 грн., відповідно до якої заяву задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання в порядку ст. 119 ГПК України наказу від 23.11.2009 року по справі № 25/229 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2009 року у справі № 25/229 до 24.10.2015 року. Видано дублікат наказу.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Львівської області скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, ухвалу господарського суду скасувати, а у задоволенні заяви Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що наказ № 25/229 вже був пред'явленим стягувачем до виконання 16.03.2010 року, при цьому передача виконавчого документа між підрозділами не може вважатися пред'явленням документа до виконання; судом не з'ясовано, хто із сторін мав право на звернення до господарського суду з заявою про видачу дублікату наказу; державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не з'ясовано питання щодо наявності майна боржника та території, на яку не поширюється його компетенція; не досліджено питання щодо неможливості з'ясувати державним виконавцем та стягувачем питання щодо неотримання виконавчого документу Шевченківським ВДВС ЛМУЮ.
Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 29.01.2015 року справу за № 25/229 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у склад колегії для розгляду справи № 25/229 введено суддів Костів Т.С. та Марка Р.І.
Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.
02.02.2015 року ухвалами Львівського апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а подані ним матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 11.02.2015 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.
11.02.2015 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника ТОВ "Макс Фріз" про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 09.02.2015 року, яким підтверджується факт зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс Фріз", що відображено в ухвалі суду від 11.02.2015 року.
У судовому засіданні 18.02.2015 року скаржник та позивач участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті спору та просили врахувати їх при винесенні постанови. Інші учасники судового процесу участі уповноважених представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили.
Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів з урахуванням строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду визначених ст. 102 ГПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, з огляду на що ухвалу Господарського суду Львівської області у справі № 25/229 від 24.10.2014 року слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу № 25/229 від 23.11.2009 року відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.11.2009 року Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.11.2009 року, відповідно до якого вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галка Макс" на користь Фонду державного майна України по Львівській області 122 249,11 грн. боргу. Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 23.11.2012 року.
16.03.2010 року постановою заступника начальника Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 18133101 з виконання наказу № 25/229 Господарського суду Львівської області. Боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду до 24.03.2010 року.
30.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що за адресою вказаною у виконавчому документі не знаходиться майно належне боржнику на яке може бути звернено стягнення, натомість місцезнаходження головного офісу ТОВ "Гaлка Макс" - м. Львів, вул. Заповітна, 1, що належить до підвідомчості Шевченківського ВДВС ЛМУЮ, про що складено акт державного виконавця. Окрім того, згідно повідомлення БТІ, ДАІ майна за боржником не зареєстровано. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не виносилася.
Так, заявник звернувся до суду з заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу в порядку ст. ст. 119, 120 ГПК України.
Як встановлено судом, 16.05.2014 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з проханням скерувати на адресу відділення копію постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки 06.12.2013 року Личаківський ВДВС ЛМУЮ листом № 6450 повідомив про скерування на його адресу виконавчого документу.
У відповідь на поданий запит Шевченківський ВДВС ЛМУЮ листом (від 26.05.2014 року за № В-16/15021) повідомив, що станом на час надання відповіді виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області № 25/229 у відділ не надходило та на виконанні не перебуває.
Із долучених до матеріалів справи запиту Личаківського ВДВС ЛМУЮ № 4637 від 14.10.2014 року, листа заступника начальника Поштамп-ЦЗП №1 від 17.10.2014 року за № 05-06-695, реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 22.06.2011 року та квитанцій відділення зв'язку підтверджується факт прийому та відправки рекомендованих листів від Личаківського ВДВС ЛМУЮ, в тому числі і на адресу Шевченківського ВДВС ЛМУЮ.
Довідкою Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 02.09.2014 року за вих. № 4821 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки журналів реєстрації вхідної кореспонденції за 2010-2014 роки виконавчий документ з виконання наказу № 25/229 Господарського суду Львівської області повторно до відділу не надходив, про що складено відповідний акт, відтак виконавчий документ є втраченим, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідно ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року у справі № 18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема, виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.
За приписами ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється.
Згідно ст. 118 ГПК України (у редакції чинній на момент видачі наказу) виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у наказі № 25/229 Господарського суду Львівської області встановлено строк для пред'явлення його до виконання до 23.11.2012 року, однак із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 118 ГПК України чинної станом на час винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, вказаний строк переривався у зв'язку з винесенням 16.03.2010 року постанови про відкриття виконавчого провадження, яке закінчено на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2010 року.
З урахуванням зазначеного строк пред'явлення наказу № 25/229 Господарського суду Львівської області до виконання закінчився 30.12.2013 року.
У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути подані довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу (ст. 120 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу. Підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу. Він також не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості.
Заявник звернувся до суду з пропуском строку для пред'явлення наказу до виконання, подавши заяву про його поновлення. Так, приписами ст. 119 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України
При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 24 Закон України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
Відтак, закон не передбачає права державного виконавця звертатися із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
З урахуванням зазначеного, оскільки подання про видачу дублікату наказу № 25/229 Господарського суду Львівської області подано після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, а підстави для поновлення строку для його пред'явлення за заявою Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відсутні, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання в порядку ст. 119 ГПК України (вих. № 4821 від 29.09.2014 року) та подання про видачу дублікату наказу № 25/229 від 23.11.2009 року в порядку ст. 120 ГПК України (вих. № 4821 від 29.09.2014 року).
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та прийняті при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Фріз", м. Львів, вул. Погулянка, 26 (вих. № 1 від 20.01.2015 року) задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 року у справі № 25/229 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання в порядку ст. 119 ГПК України (вих. № 4821 від 29.09.2014 року) та подання про видачу дублікату наказу № 25/229 від 23.11.2009 року в порядку ст. 120 ГПК України (вих. № 4821 від 29.09.2014 року) - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 23.02.2015 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Марко Р.І.