19 лютого 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/155/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Юзька Я.В.,
представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 7232512,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 26 січня 2015 року у відповідача наявний податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 7232512,33 грн.
Зазначений податковий борг визначений платнику податків згідно прийнятого Державною податковою інспекцією у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області податкового повідомлення-рішення форми «Р» з податку на доходи фізичних осіб №0000980171/1 від 10 березня 2011 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути з ОСОБА_3 податковий борг в розмірі 7232512,33 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.
Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; взятий на облік в ДПІ у м.Чернівцях як платник податків з 29 листопада 2007 року за №14478, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
На підставі направлень від 12 листопада 2010 року №023468, від 28 грудня 2010 року №023844 та від 30 грудня 2010 року №024291, наказів від 23 листопада 2010 року №1695, від 29 грудня 2010 року №2128 та від 30 грудня 2010 року №2158 посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено виїзну документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 за період з 29 листопада 2007 року по 30 вересня 2010 року.
За результатами перевірки складено Акт від 20 січня 2011 року № 139/17-120/НОМЕР_1, який містить висновок, зокрема, про те, що позивачем порушено вимоги частини другої та третьої статті 13 Розділу IV Декрету Кабміну України №13-92 від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян», а саме: невірно визначено суму валових витрат та оподатковуваного (чистого) доходу за період з 01 січня 2010 року по 20 вересня 2010 року, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 7234040,34 грн. в т.ч. за 9 місяців 2010 року в сумі 72340040,34 грн.
На підставі указанного Акту 10 березня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000980171/1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 7234040,34 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржив його до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, в задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.
Відтак, податкове зобов'язання, яке визначено відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» з податку на доходи фізичних осіб №0000980171/1 від 10 березня 2011 року, є узгодженим в судовому порядку.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, облікової картки платника податків, станом на 26 січня 2015 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 7232512,33 грн.
Однак відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, у зв'язку з чим Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернулась до суду з цим позовом.
Крім цього, представники позивача в судовому засіданні повідомили, що станом на 19 лютого 2015 року ОСОБА_3 добровільно заборгованість в сумі 7232512,33 грн не сплатив.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ф» №3949-25 від 18 серпня 2014 року.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
На момент утворення досліджуваної заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Враховуючи зазначенні положення закону та зважаючи на те, що станом на день розгляду справи у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 7232512,33 грн, який виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 7232512,33 грн у дохід місцевого бюджету м.Чернівці.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_3 в сумі 7232512,33 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (58000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 7232512 (сім мільйонів двісті тридцять дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн 33 коп. в дохід місцевого бюджету м.Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Постанова у повному обсязі складена 24 лютого 2015 року.