"19" лютого 2015 р. Справа № 926/46/15
За позовом приватного підприємства «Надпредтеплосервіс»
до відділу культури Заставнівської районної державної адміністрації
про стягнення 29 524,91 грн.
Суддя Паскарь А. Д.
за участю представників сторін:
від позивача - Найда П. М., директор;
від відповідача - Барабащук В. В., начальник відділу.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Надпредтеплосервіс», м. Заставна Чернівецької області звернулося з позовом до відділу культури Заставнівської районної державної адміністрації про стягнення 29 524,91 грн., у тому числі 28 606,02 грн. пені та 918,89 грн. трьох процентів річних за неналежне виконання у 2012-2013 роках умов договорів про надання послуг з централізованого опалення №4 від 14.10.2011, 24.03.2012, 18.02.2013.
Відповідач у відзиві на позов від 03.02.2015 вказує, що оплата суми позову є неможливою, оскільки коштів на її здійснення не передбачено виділеним бюджетом галузі культури на 2015 рік.
03 лютого 2015 року позивач зменшив позовні вимоги, надавши суду відповідну заяву, в якій просить стягнути з відповідача пеню за вказаними вище договорами в сумі 3 767,37 грн., інфляційні збитки в сумі 804,04 грн. та 3% річних в сумі 792,46 грн.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, справа розглядається в редакції заяви позивача від 03.02.2015.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав в уточненому розмірі, посилаючись на те, що несвоєчасну оплату відповідачем отриманих послуг із централізованого опалення призвели до виникнення у позивача збитків у вигляді сплати штрафних санкцій газопостачальнику, а представник відповідача прострочення оплати отриманих послуг не заперечував, пояснюючи, що порушення строків оплати послуг із централізованого опалення виникло через нестабільне отримання бюджетних коштів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
14 жовтня 2011 року між приватним підприємством "Надпред теплосервіс" та відділом культури Заставнівської районної державної адміністрації протягом було укладено договір № 4 про надання послуг з централізованого опалення (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується своєчасно надавати відповідачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до пункту 6 договору оплата послуг проводиться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідальність сторін встановлено пунктом 17 договору, в підпункті 2 якого прописано, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги відповідач несе відповідальність згідно із законодавством шляхом сплати пені.
Згідно із пунктом 22 договору він укладений на 5 років і набирає чинності з дня його укладення та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. Дострокове розірвання договору сторонами передбачено лише у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця, а також невиконання сторонами умов договору.
Ураховуючи, що жодна із сторін не відмовилася від договору, станом на день розгляду справи він є чинним.
Судом встановлено, що, як зазначено й в позовній заяві та не заперечується сторонами, протягом 2012-2013 років, сторони виконали взяті на себе зобов'язання за договором, однак відповідач не завжди вчасно вносив оплату за отримані послуги з централізованого опалення.
Відповідно до частин першої та другої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Як вже було зазначено вище, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 3 767,37 грн. пені за 2013 рік.
Згідно частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
За таких обставин, оцінивши встановлену сторонами відповідальність за порушення умов договору, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача пені слід відмовити, оскільки така відповідальність та її розмір договором не передбачена та, окрім того,у даному випадку пеня не визначена певним законодавчим актом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання 3 % річних у сумі 792,46 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 804,04 грн.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 1 596,50 грн., а саме: 3 % річних у сумі 792,46 грн. та інфляційні нарахування в сумі 804,04 грн. з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з відділу культури Заставнівської районної державної адміністрації (59400, Чернівецька обл., м. Заставна, вул. Незалежності, 94; код 02231590) на користь Приватного підприємства "Надпред теплосервіс" (59400, Чернівецька обл., м. Заставна, вул. Стуса, 3; код 36752302) заборгованість в сумі 1 596,50 грн. та 543,79 грн. судового збору.
3.В решті суми позову відмовити.
Суддя А. Паскарь