Постанова від 11.02.2015 по справі 818/8/15

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р. Справа №818/8/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8/15

за позовом Конотопського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Конотопський міськрайонний центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2878грн.53коп.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 під час звернення до центру зайнятості за наданням статусу безробітної та виплатою допомоги по безробіттю не повідомила, що була зареєстрована як фізична особа-підприємець у період з 12.05.2005 року до 10.12.2009 року, що впливає на умови надання їй соціальних послуг та виплати забезпечення, оскільки відповідач не сплачувала внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення, що унеможливлює отримання нею допомоги по безробіттю як колишньому підприємцю без участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття. Факт реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця було виявлено 09.10.2014 року при проведенні розслідування страхового випадку спеціалістом центру зайнятості, коли ОСОБА_3 надала копію свідоцтва про її державну реєстрацію. Таким чином, за період з 08.04.2014 року до 09.10.2014 року відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 2878грн.53коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечувала (а.с.17), пояснивши, що під час звернення до Конотопського міськрайонного центру зайнятості нею подавалися: паспорт громадянина України, диплом про вищу освіту та трудова книжка, в якій містився запис про реєстрацію її 12.05.2005 року як фізичної особи-підприємця. Проте, посадовою особою центру зайнятості вказана обставина не була взята до уваги, про що свідчить відсутність у трудовій книжці записів про початок, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю, як це передбачено п.6.15 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 (далі по тексту - Порядок №307). Крім того, нею сплачувалися страхові внески у 2005-2009 роках, про що свідчать індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5). Тому у задоволенні позову просила відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатним.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067 - VI безробітними є особи вiком вiд 15 до 70 рокiв, які через вiдсутнiсть роботи не мають заробiтку або iнших передбачених законодавством доходiв як джерела iснування, готові та здатні приступити до роботи.

Судом встановлено, що 08.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася до Конотопського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с.6), у зв'язку з чим наказами від 11.04.2014 року №НТ14011 та від 15.04.2014 року №НТ140415 їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю в установленому законодавством розмірі протягом 180 календарних днів з 15.04.2014 року до 11.10.2014 року (а.с.11, 30-32).

09.10.2014 року при проведенні розслідування страхових випадків відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009 року, встановлено факт неподання ОСОБА_2 відомостей про обставини, які впливають на умови надання особі статусу безробітного, виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, а саме: реєстрації її як фізичної особи-підприємця з 12.05.2005 року до 10.12.2009 року (останній вид зайнятості перед зверненням до центру), про що складено акт №35 (а.с.9-10).

Частиною 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III встановлений обов'язок осіб, зареєстрованих в установленому законом порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пп.8 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення).

З 09.10.2014 року ОСОБА_2 знята з обліку з Конотопського міськрайонного центру зайнятості у зв'язку зі встановленням факту подання недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зокрема, згідно з п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999 року (чинного на момент реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів)?в тому числі і внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Отже, в період реєстрації ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця страхові внески на випадок безробіття до відповідного Фонду у складі єдиного податку сплачені не були. Доказів сплати таких внесків відповідачем у добровільному порядку суду не надано.

При цьому, суд не погоджується із посиланнями відповідача на індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), оскільки вказаний документ свідчить про отримання від неї у 2005-2009 роках надходжень, необхідних для оформлення та виплати пенсії в майбутньому, а не про сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

З копії трудової книжки ОСОБА_2 не вбачається (а.с.18), що вона мала раніше набутий трудовий стаж.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.13 розділу 6 Порядку №307 якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то допомога по безробіттю їй не призначається.

Таким чином, в період з 08.04.2014 року до 09.10.2014 року відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 2878грн.53коп. (а.с.8).

Щодо тверджень відповідача про неврахування посадовою особою позивача запису в її трудовій книжці від 12.05.2005 року про реєстрацію її як фізичної особи-підприємця (а.с.18) під час звернення до центру зайнятості за наданням статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю суд зазначає, що трудова книжка нею не подавалася, про що свідчить пункт 4.2 персональної картки №185114040800022 (а.с.4, зворотній бік), де проставлений прочерк.

10.10.2014 року директором Конотопського міськрайонного центру зайнятості видано наказ №30 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю», з яким ОСОБА_2 ознайомилась під підпис (а.с.7).

Проте, у визначений наказом 15-денний термін відповідач у добровільному порядку не повернула суму незаконно отриманих коштів.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь Конотопського міськрайонного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2878грн.53коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Конотопського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Завгородня,буд.3/а, кв.10, код НОМЕР_1) на користь Конотопського міськрайонного центру зайнятості (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фрунзе,20, рахунок №37179001000391 ГУДКСУ в Сумській області, м. Конотоп, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 21112588) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2878грн.53коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. п'ятдесят три коп.) .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 16.02.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Попередній документ
42825536
Наступний документ
42825538
Інформація про рішення:
№ рішення: 42825537
№ справи: 818/8/15
Дата рішення: 11.02.2015
Дата публікації: 27.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: