17 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/5106/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біамід" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, посадових осіб ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
26 грудня 2014 року позивач ОСОБА_3 підприємство "Біамід" (далі - ПП "Біамід") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ОСОБА_2 ОДПІ, відповідач), посадових осіб ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014 №0007202202/2977, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн та №0082631701/2950, яким ПП "Біамід" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку в розмірі 510,00 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що штрафи застосовані до нього безпідставно, оскільки податкова звітність з ПДВ подавалась до контролюючого органу своєчасно. Однак в порушення вимог Податкового кодексу України не була прийнята відповідачем, що доводиться висновками суду апеляційної інстанції у пов'язаній справі. Незаконність нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивач доводить обставинами відсутності у нього обов'язку включення до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, оскільки безвідсоткова позика видана директору ПП "Біамід" у розмірі 14 000 000,00 грн. не містить ознак доходу, так як кошти видані під зобов'язання повернути.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Натомість надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. В письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність позову та правомірність висновків податкової перевірки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП "Біамід" зареєстроване як юридична особа 27.06.2014 (ідентифікаційний номер 39276898), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 585 102 0000 009001 (а.с. 60). ПП "Біамід" перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 01.07.2014, на момент проведення перевірки - в ОСОБА_2 ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ 01.08.2014 (а.с. 61).
У період з 10.11.2014 по 14.11.2014 посадовими особами ОСОБА_2 ОДПІ на підставі наказу від 07.11.2014 №3257 (а.с. 92) та направлень на перевірку від 07.11.2014 №3003/16-03-22-03, №3004/16-03-17-01 (а.с. 93-94) була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Біамід" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 згідно постанови слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань ОСОБА_2 ОДПІ капітана податкової міліції ОСОБА_4 від 04.11.2014, результати якої оформлено актом від 21.11.2014 № 458/16-03-22-02-12/39276898 (а.с. 12-33).
Вказаним актом зафіксовано порушення ПП "Біамід", зокрема, приписів пунктів 120.1 статті 120 Податкового кодексу України в частині неподання до ОСОБА_2 ОДПІ декларації з ПДВ з додатками за серпень 2014 року; абзацу "б" п. 176. 2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено факт подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за III квартал 2014 року.
В матеріалах справи наявна копія відповіді ОСОБА_2 ОДПІ на заперечення ПП "Біамід" (а.с. 34-37) на акт перевірки від 21.11.2014 №458/16-03-22-02-12/9276898, за наслідками розгляду якого висновки вказаного акту залишені без змін (а.с. 38-42).
На підставі даного акту ОСОБА_2 ОДПІ 17.12.2014 винесено податкові повідомлення - рішення:
- №0007202202/2977, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 170,00 грн, з яких 170,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 8);
- №0082631701/2950, яким ПП "Біамід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у розмірі 510,00 грн, з яких 510,00 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10).
Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 17.12.2014 №0007202202/2977, суд виходить з наступного.
Підставою для застосування до підприємства штрафу слугували обставини перевірки, відповідно до яких ПП "Біамід" не подало до контролюючого органу податкову звітність з ПДВ за серпень 2014 року, що є порушенням п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, відповідно до якого неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Встановленню контролюючим органом факту неподання позивачем податкової звітності з ПДВ передували наступні обставини.
21.08.2014 між ПП "Біамід" та ОСОБА_2 ОДПІ укладено договір про визнання електронних документів №210820141 (а.с. 62-63), предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір, відповідно до пункту 2, надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.
На підставі умов даного договору ПП "Біамід" у період з 15.09.2014 по 23.09.2014 вживалися заходи щодо відправки на адресу ОСОБА_2 ОДПІ в електронному вигляді реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкової декларації з ПДВ та додатку №5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), які були доставлені засобами телекомунікаційного зв'язку доставлялись до адресата.
У відповідь позивач отримував повідомлення (квитанції), якими зазначені документи в електронному вигляді не приймались у зв'язку з тим, що "для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті" (а.с. 46-52).
З письмових заперечень відповідача суд встановив, що підставою для неприйняття податкової звітності/податкових накладних ПП "Біамід" в електронному вигляді стало розірвання відповідачем 15.09.2014 в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 21.08.2014 №210820141, на підставі наявної у відповідача інформації про відсутність позивача за податковою адресою.
Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача надала копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 по справі № 816/3838/14 за адміністративним позовом ПП "Біамід" до ОСОБА_2 ОДПІ про визнання протиправними дій відповідача по неприйняттю та не винесенню в базу даних ДПС податкової звітності за серпень 2014 року, а саме: податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року, податкових накладних № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10 в електронному вигляді та зобов'язати відповідача прийняти дану податкову звітність (а.с. 113-120).
Розглядаючи вищевказану справу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для розірвання відповідачем в односторонньому порядку договору від 21.08.2014 № 210820141. Даний висновок, у свою чергу, надає всі підстави вважати протиправною відмову ОСОБА_2 ОДПІ у прийнятті податкової звітності та іншої податкової документації позивача в електронному вигляді 15.09.2014.
Як наслідок, вищевказаною постановою визнано протиправним рішення ОСОБА_2 ОДПІ про розірвання в односторонньому порядку договору №210820141, укладеного 21.08.2014 між ОСОБА_2 ОДПІ та ПП "Біамід" про визнання електронних документів; визнано протиправною відмову ОСОБА_2 ОДПІ прийняти 15.09.2014 подані ПП "Біамід" в електронному вигляді податкову декларацію та іншу податкову документацію за серпень 2014 року; визнано, що податкова декларація, інша податкова документація за серпень 2014 року ПП "Біамід" подані до ОСОБА_2 ОДПІ 15.09.2014.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 набрала законної сили з моменту проголошення, як це передбачено статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вищезгадана постанова, як і встановлені судом під час розгляду зазначеної справи обставини, є обов'язковими для сторін, а також для суду у даній справі.
В силу наведеного не підлягає повторному доказуванню факт незаконності дій ОСОБА_2 ОДПІ щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ з додатками за серпень 2014 року. Звідси випливає висновок про безпідставність тверджень відповідача щодо неподання суб'єктом господарювання вказаної податкової звітності, оскільки причиною цього були незаконні дії суб'єкта владних повноважень.
Відтак, податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 №0007202202/2977 підлягає скасуванню як протиправне.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 17.12.2014 №0082631701/2950, суд виходить з наступного.
Як видно з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення взятий висновок про порушення позивачем абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.
Перевіркою дотримання юридичною особою обов'язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку встановлено, що ПП "Біамід" в особі директора ОСОБА_5 (позикодавець) уклало договір позики від 20.08.2014 № 1 з працівником ПП "Біамід" ОСОБА_5 (позичальник), за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти в сумі 14 000 000 (чотирнадцять мільйонів) грн 00 коп, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей без сплати відсотків за користування в строк до 31.07.2019.
На виконання умов даного договору ПП "Біамід" у період з серпня по вересень 2014 року надало ОСОБА_5 позику у готівковій та безготівковій формі сукупно у розмірі 12122000,00 грн. Повернуто у готівковій формі грошові кошти в розмірі 2 212,08 грн (прибутковий касовий ордер № 21 від 15.09.2014).
Звідси перевіркою дотримання юридичною особою обов'язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено обставини порушення:
- не відображено фізичну особу (працівника ПП "Біамід"), яка отримала дохід - безвідсоткову позику за ознакою "153" - ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 у III кварталі 2014 року, чим порушено абзац "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку.
В судовому засіданні представник позивача обставини, встановлені перевіркою не заперечував. Факт отримання позики в розмірі 12 122 000,00 грн підтвердив. Однак зазначив, що не вважає отриману позику доходом, оскільки така є безвідсотковою, а отримані кошти будуть повернуті у повному обсязі.
Аналізуючи факти, покладені в основу висновку про порушення позивачем вимог абзацу "б" пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, суд виходить з наступного.
Згідно з абзацом "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49 (далі - Порядок № 49).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 49 дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку №49 при заповненні податкового розрахунку у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
За таких обставин суд вважає доведеним факт не відображення в податковому розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку фізичної особи - працівника ПП "Біамід" ОСОБА_5, якому виплачено дохід у вигляді позики, у зв'язку з чим відповідач правомірно застосував до суб'єкта господарювання штраф у розмірі передбаченому законом.
Відтак позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 №0082631701/2950 задоволенню не підлягає.
Зі змісту адміністративного позову суд з'ясував, що позивач визначив відповідачами ОСОБА_2 ОДПІ, виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2 ОДПІ ОСОБА_6, заступника начальника ОСОБА_2 ОДПІ ОСОБА_7 Разом з тим, жодних вимог до вказаних посадових осіб ОСОБА_2 ОДПІ адміністративний позов не містить, крім вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2014 №0007202202/2977 та №0082631701/2950. У судовому засіданні представник позивача будь-яких пояснень з цього приводу не надав. У зв'язку з цим суд надає оцінку лише позовним вимогам до ОСОБА_2 ОДПІ, як суб'єкта владних повноважень, який виніс спірні рішення.
Враховуючи все вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17.12.2014 №0007202202/2977.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Біамід" (ідентифікаційний код 39276898) на користь Державного бюджету України залишок належної до сплати суми судового збору у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23.02.2015.
Суддя Є.Б. Супрун