Справа: № 2а-238/12 Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В. О. та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2012 року позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати однаразової грошової допомоги у розмірі 73 710 грн ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, без врахування надбавки за виконання особливо важливих завдань 60 %, надбавки за доступ до державної таємниці 20%, премії;
- зобов'язати Міністерство оборони України провести доплату одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру 42-місячного грошового забезпечення на день звільнення полковника ОСОБА_1 , з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань 60 %, надбавки за доступ до державної таємниці 20%, премії у розмірі 58 968,00 грн.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.02.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно - задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.10.2010 року № 753 позивач був звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України відповідно до п. п. «б» п. 67 (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу (а. с. 7).
06.12.2010 року ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10ААА № 133257 ( а. с. 8).
Позивачу виплачена одноразово грошова допомога, як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби у розмірі 42 місячного грошового забезпечення в сумі 73710, 00 грн, що підтверджується довідкою від 22.12.2011 року № 791, яка засвідчення штампом Міністерства оборони України Київського міського військового комісаріату (а. с. 11).
Не погоджуючись з даним розміром виплати, позивач звернувся за захистом прав , свобод та інтересів до суду.
При ухваленні постанови, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги враховується тільки посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років.
Проте, колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону України Кабінет Міністрів України постановою № 499 затвердив Порядок, згідно з підпунктом 2 пункту 2 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), зокрема, інвалідам II групи, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 42-місячного грошового забезпечення.
Абзацом 5 підпункту 4 пункту 2 Порядку передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.
Водночас частина 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» елементи грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Виходячи із визначених у частині 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, а Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що при обчисленні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно враховувати надбавку за виконання особливо важливих завдань 60 %, надбавку за доступ до державної таємниці 20% та премію.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.06.2014 року № 21-171а14.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що, виходячи із вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд не має повноважень обчислювати розміри сум одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства оборони України провести доплату грошової допомоги у розмірі 58 968,00 грн є безпідставними.
Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Підсумовуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06.02.2012 року - необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 частково.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 73 710 грн ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи, без врахування надбавки за виконання особливо важливих завдань 60 %, надбавки за доступ до державної таємниці 20% та премії.
Зобов'язати Міністерство оборони України провести доплату одноразової грошової допомоги, виходячи з розміру 42-місячного грошового забезпечення на день звільнення полковника ОСОБА_1 , з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань 60 %, надбавки за доступ до державної таємниці 20% та премії.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя Н.В. Безименна
Судді
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.