16 лютого 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Василівська філія публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 187 грн 21 коп. в якості різниці між сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювальних робіт; 11 474 грн 90 коп. - втрати товарної вартості транспортного засобу; 1 087 грн 05 коп. - франшизи; 1 000 грн 00 коп. - вартості послуг за проведення експертної оцінки, 1 500 грн 00 коп. - моральної шкоди, 207 грн 06 коп. - судового збору, а всього 17 456 грн 22 коп.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, обґрунтовано виходили з доведеності позову, оскільки вина ОСОБА_2 в пошкодженні автомобіля позивача встановлена постановою Василівського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2013 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, вирішили спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Василівська філія публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур