11 лютого 2015 року 14 год. 10 хв. Справа № 808/7231/14 Провадження №ДО/808/660/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Недашківської К.М., суддів - Семененко М.О. та Сацького Р.В., за участю: секретаря судового засідання - Філоненко Ю.М.; представника позивача - адвоката ОСОБА_1 (довіреність від 30 вересня 2014 року); представника відповідача 1 - Завгороднього В.І. (довіреність від 03 березня 2014 року); представника відповідача 2 - Муштіної І.Г. (довіреність від 13 березня 2014 року); представника відповідача 3 - не прибув; представника відповідача 4 - Сигарьової І.В. (довіреність від 04 грудня 2014 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Добропільського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, та зобов'язання вчинити певні дії.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_5 (далі іменується - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (далі іменується - відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі іменується - відповідач 2), начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі іменується - відповідач 3) та Добропільського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі іменується - відповідач 4), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 №963 в частині, яка стосується звільнення з органів внутрішніх справ підполковника міліції ОСОБА_5; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 №1720 (по особовому складу) в частині, яка стосується звільнення з органів внутрішніх справ в запас із постановленням на військовий облік підполковника міліції ОСОБА_5; зобов'язати начальника Головного управління МВС України в Донецькій області поновити ОСОБА_5 на попередній посаді заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області; зобов'язати Головне управління МВС України в Донецькій області врахувати час вимушеного прогулу до вислуги років ОСОБА_5 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка зараховується для призначення пенсії, до вислуги років в спеціальному званні «підполковник», а також безперервної вислуги років ОСОБА_5 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка враховується для виплати грошового забезпечення та надання відпусток; зобов'язати Добропільський міський відділ Головного управління МВС України в Донецькій області виплатити ОСОБА_5 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; звернути постанову до негайного виконання на підставі статті 256 КАС України.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази Міністерства внутрішніх справ України в частині, яка стосується накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, є безпідставними та протиправними, прийнятими відповідачем 1 із перевищенням наданих йому повноважень. Позивач зазначає, що накази відповідача 1 потягнули за собою припинення не тільки виплати грошового забезпечення, але й перебігу вислуги років позивача на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка зараховується для призначення пенсій, вислуги років в спеціальному званні «підполковник», а також безперервної вислуги років позивача на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка враховується для виплати грошового забезпечення та надання відпусток. Вважає, оскаржувані накази такими, що підлягають скасуванню, а позивача повинно бути поновлено на займаній посаді. На думку позивача, наказ виданий відповідачем 1 не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Зазначив, що ані службовими особами МВС України, які у Добропільському МВ проводили перевірку у період з 19-го по 29-е серпня 2014 року, ані будь-якими іншими службовими особами ОВС за фактом порушення позивачем дисципліни не було проведено службового розслідування, яке повинно передувати, зокрема, прийняттю уповноваженою особою рішення про накладення на працівника ОВС будь-якого дисциплінарного стягнення, тим більш такого як «звільнення з ОВС». Зазначив, що у вказаний вище період у службовий чи позаслужбовий час позивач не допустив жодних дисциплінарних проступків, завжди був вірним присязі працівника органів внутрішніх справ України. Крім того, у вказаний вище період на території міста Добропілля та Добропільського району не було зафіксовано радикально налаштованих озброєних угрупувань, фактів відсутності позивача без поважних причин на роботі, а також зв'язків з сепаратистсько-налаштованими громадянами. Позивача зазначає, що зібрані докази свідчать про відсутність на території міста Добропілля та Добропільського району подій, викладених у висновку службового розслідування від 29.08.2014, які стали підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справи. Вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у звільнення з ОВС за порушення дисципліни є протиправним. З наведених підстав, вважає оскаржувані накази неправомірними, а отже такими, що підлягають скасуванню. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засідання, призначене на 11.02.2015, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх повністю.
У судове засідання також прибули представники відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 4, заперечили проти позову та просили суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю.
Відповідачі зазначили, що оскаржувані накази були видані з дотриманням вимог чинного законодавства України та Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, Дисциплінарного статуту. Вказують на те, що позивач 09 та 14 травня 2014 року під час проведення мітингу щодо підтримки становлення ДНР біля адміністративної будівлі Добропільського МВ та проведення «референдуму» щодо створення ДНР та відокремлення Донецької області від Держави фактично самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків, проявив пасивність та байдужість щодо ситуації, яка склалася, заходів щодо документування та припинення цих дій не вжив. Вчинення таких дій суперечить інтересам служби, що в свою чергу призвело до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку та сприяло переходу значної частини населення і правоохоронців на бік незаконно створених воєнізованих формувань ДНР. З урахуванням допущених позивачем порушень Закону України «Про міліцію», Присяги працівника міліції за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу і було прийнято рішення про звільнення позивача за пунктом 64 «є» Положення №114. Зазначили, що підстави для задоволення вимог позивача відсутні, а тому просили суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Відповідач 3, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, та не повідомив суд про причини неприбуття.
Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача 3.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 11.02.2015.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 14.08.2013 №360 о/с підполковника міліції ОСОБА_5 (М-024056) призначено з 05.08.2013 заступником начальника міського відділу - начальником кримінальної міліції Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району), з посадовим окладом 1150 грн. 00 коп., увільнивши його від посади заступника начальника міського відділу - начальника кримінальної міліції цього міськвідділу (а.с. 19 том 1).
Наказом міністра Міністерства внутрішніх справ України від 29.08.2014 №889 (а.с. 192 том 1) «Про призначення та проведення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій області» (далі іменується - Наказ №889), наказано, з метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області, відповідно до вимог пункту 2.6 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» №230 від 12.03.2013 (реєстраційний номер 541/23073), провести за вказаним фактом службове розслідування.
За результатами проведення службового розслідування складено «Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці» від 29.08.2014 (далі іменується - Висновок) (а.с. 193 том 1).
Зі змісту Висновку вбачається, що заступником начальника оперативно-зонального управління - начальником відділу оперативно-зонального контролю ДВБ капітаном міліції Гончарук Г.О., начальником відділу профілактики порушень законності управління інспекції з особового складу ДКЗ полковником міліції Григор'євим В.М., головним оперуповноваженим-інспектором відділу оперативно-зонального контролю оперативно-зонального управління ДВБ підполковником міліції Ваніцьким О.І., головним інспектором відділу проведення службових розслідувань та зонального контролю управління інспекції з особового складу ДКЗ капітаном міліції Клименком С.П., головним інспектором відділу організації діяльності чергових частин та оперативного інформування оперативного управління ГШ підполковником міліції Пирожок О.Б., головним оперуповноваженим-інспектором відділу оперативно-зонального контролю оперативно-зонального управління ДВБ майором міліції Сальніковим О.І., головним інспектором відділу профілактики порушень законності управління інспекції з особового складу ДКЗ підполковником міліції Ушинським С.С., старшим інспектором з особливих доручень відділу організації діяльності чергових частин та оперативного інформування оперативного управління ГШ підполковником міліції Петренком Т.В., старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу оперативно-зонального контролю оперативно-зонального управління ДВБ капітаном міліції Лелик Р.В., головним інспектором відділу проведення службових розслідувань та зонального контролю управління інспекції з особового складу ДКЗ майором міліції Єник С.М., головним інспектором відділу моніторингу та контролю за виконанням актів і доручень МВС контрольного управління ГШ підполковником міліції Остапенко Ю.А., розглянувши матеріали службового розслідування, проведеного на підставі Наказу №889, за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області, встановлено, зокрема:
«Під час проведення службової перевірки щодо функціонування Добропільського РВ ГУ МВС України в Донецькій області в умовах фактичного захоплення сепаратистами державної влади в окремих містах регіону встановлено, що факту захоплення адміністративного приміщення Добропільського РВ не було.
На території Добропільського району Донецької області активні бойові дії не проводилися, на територію району сепаратисти не заходили.
Разом з тим, під час індивідуальних співбесід з місцевими мешканцями, членами місцевого осередку «Патріоти України», було встановлено, що під час загострення ситуації, місцеве керівництво МВ та переважна більшість особового складу пасивно діяло під час загострення ситуації.
Крім того, під час проведення перевірки було проведено ряд співбесід із працівниками підрозділу, а також прийом громадян в приміщенні Добропільської Державної районної адміністрації, за результатами яких отримано інформацію про причетність окремих працівників Добропільського МВ до неправомірних діянь та їх поглядів щодо ДНР. Такі ж відомості було надано членами місцевого осередку «Патріоти України». За результатами проведених зустрічей та бесід членами комісії складено відповідні рапорти.
Так, заступник начальника МВ - начальник кримінальної міліції підполковник міліції ОСОБА_5, 09 та 14 травня 2014 року під час проведення мітингу щодо підтримки становлення ДНР біля адміністративної будівлі Добропільського МВ фактично самоусунулися від виконання своїх службових обов'язків, проявили пасивність та байдужість щодо ситуації, яка склалася, заходів щодо документування та припинення цих подій не вжили.
Крім того, 11.05.2014 під час проведення референдуму щодо становлення ДНР та підтримки ідеї відокремлення Донецької області від Держави указані працівники також фактично самоусунулися від виконання своїх службових обов'язків, заходів щодо документування цих заходів також не вжили».
Резолютивна частина Висновку (а.с. 197 том 1) містить наступне формулювання: «З урахуванням допущених указаними особами грубих порушень службової дисципліни в частині невиконання вимог статті 65 Конституції України, згідно з якою захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, а також частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, за порушення Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, щодо суворого дотримання Конституції України, законодавства України та захисту державного устрою, на підставі викладеного, вважав би: 6. За неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення дисципліни, статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5, статті 10 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_5, заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Наказом міністра Міністерства внутрішніх справ України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дзержинського МВ, Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці» від 29.08.2014 №963 (далі іменується - Наказ №963) (а.с. 202 том 1), наказано, зокрема: «За неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення дисципліни, статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5, статті 10 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_5, заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнити з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Наказом міністра Міністерства внутрішніх справ України «По особовому складу» від 29.08.2014 №1720 о/с (далі іменується - Наказ №1720 о/с) (а.с. 224 том 1), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, наказано звільнити з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_5 (М-024056), заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.
24.09.2014 до Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області в електронному вигляді надійшов Наказ МВС України від 29.08.2014 №963 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці».
З листа Добропільського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 16.10.2014 №10338 (а.с. 65 том 1) вбачається, що 25.09.2014 зміст Наказу МВС України від 29.08.2014 №963 було надано для ознайомлення позивачу, під особистий підпис, проте останній відмовився ознайомлюватися з наказом, про що свідчить відсутність його підпису.
Наказом відповідача 4 від 25.09.2014 №672 позивачу було призупинено нарахування та виплату всіх видів грошового забезпечення з 30.08.2014, до отримання наказу (витягу) про притягнення до дисциплінарної відповідальності або наказу (витягу) по особовому складу про звільнення вищезазначених співробітників з органів внутрішніх справ України.
25.09.2014 в.о. начальника Добропільського МВ звернувся до відповідача 3 із листом (а.с. 37 том 1), в якому зазначив про безпідставне включення, в тому числі і позивача, до наказу від 29.08.2014 №963, та пропонував залишити його в органах внутрішніх справ.
29.09.2014 позивач звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Добропільського МВ з рапортом вх. №3568, а 06.10.2014 року з повторним рапортом вх. №3621 про надання належно оформленого витягу з наказу МВС України від 29.08.2014 №963, оформленої трудової книжки із записом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, видачі грошового забезпечення, витягу з наказу по особовому складу про виконання дисциплінарного стягнення, ознайомлення з підставами призначення службового розслідування, висновками та матеріалами проведеного службового розслідування, а також письмово роз'яснити, чи є позивач співробітником органів внутрішніх справ, оскільки відповідно до Довідки від 30.09.2014, позивач упродовж вересня 2014 року ніс службу згідно своїх функціональних обов'язків у повному обсязі.
08.10.2014 до Добропільського МВ надійшов у електронному вигляді наказ МВС України від 29.08.2014 №1720 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114. Згідно листа від 16.10.2014 №10338 з зазначеним наказом позивач був ознайомлений 08.10.2014, а тому з 09.10.2014 позивач припинив виходити на службу.
Згідно наказу Добропільського МВ від 25.09.2014 №672, листа начальника Добропільського МВ на ім'я начальника ГУ МВС України в Донецькій області від 25.09.2014 №9479, рапорту позивача на ім'я начальника Добропільського МВ від 06.10.2014, службової характеристики, та графіків чергування (а.с. 60 том 1), станом на 24.09.2014 позивач фактично виконував обов'язки за займаною посадою.
15.10.2014 від Добропільського МВ надійшов лист про розгляд рапорту позивача від 06.10.2014, відповідно до якого з приводу надання належним чином завіреного витягу з наказу Міністра внутрішніх справ від 29.08.2014 №963, повідомив, що згідно з статті 1 Закону України «Про інформацію» володільцем даної інформації є МВС України, яке безпосередньо видало наказ МВС України від 29.08.2014 №963 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці», куди радив звернутися позивачу (а.с. 64 том 1). З приводу надання належним чином завіреного витягу з наказу по особовому складу, який видано з метою виконання дисциплінарного стягнення, що застосовано до позивача наказом Міністра внутрішніх справ від 29.08.2004 №963 повідомив, що також згідно з статті 1 Закону України «Про інформацію» володільцем даної інформації є Міністерство внутрішніх справ України, яке безпосередньо видало наказ МВС України від 29.08.2014 №1720 по особовому складу, куди радив звернутися позивачу. З приводу ознайомлення з висновком службового розслідування та матеріалами, зібраними в процесі проведення службового розслідування, повідомив, що у Добропільському МВ не знаходяться на зберіганні матеріали службового розслідування у відношенні позивача за фактом порушення ним дисципліни, відомості про його призначення та проведення у Добропільському МВ відсутні, як і підстави для проведення службового розслідування, в т.ч. дані наказу (дата, номер, виданий) про його призначення.
З приводу роз'яснення чи є позивач на даний час співробітником ОВС роз'яснив, що відповідно до пункту 2 резолютивної частини наказу МВС України від 29.08.2014 №963 визначено про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) згідно Положення №114. Даний наказ зареєстровано у Добропільському МВ за вх. №1 від 24.09.2014.
Щодо видачі трудової книжки повідомив, що 29.09.2014 СКЗ Добропільського МВ звернувся до ГУМВС України і Донецькій області з запитом №9591 щодо витребування трудової книжки, оскільки згідно номенклатури МВС України трудова книжка разом з особовою справою зберігається в архіві УКЗ ГУМВС України в Донецькій області.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Статтею 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно із статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Судом неодноразово витребовувались матеріали службового розслідування від відповідача 1 (ухвали від 27.10.2014, від 09.12.2014), проте останнім такі документи надані не були.
Представником відповідача 1 в ході розгляду справи (а.с. 81 том 1) заявлене клопотання про витребування у Генеральної прокуратури України матеріалів службового розслідування, проведеного за фактами неправомірних дій окремих працівників Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області, при цьому в обґрунтування цього клопотання надав супровідний лист датований 23.12.2014 №27226/А6, яким до ГПУ були надіслані матеріали службових розслідувань, проведених комісіями Міністерства за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці для прийняття рішення відповідно до законодавства.
З наведеного вбачається, що протягом періоду часу з моменту постановлення судом ухвал про витребування доказів у відповідача 1 доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, за яке його було звільнено з органів внутрішніх справ, такі докази без поважних причин не були надані суду. Тобто, до 23.12.2014 у відповідача 1 були наявні матеріали службового розслідування, проте вони суду не надані.
Щодо суті тверджень відповідача 1 про порушення позивачем дисципліни (вчинення дисциплінарного проступку), суд зазначає наступне.
За приписами статті 18 Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990 (далі іменується - Закон України №565-XII), порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
З тексту присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України: поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила правопорушення.
Разом з тим, наявність такого правопорушення повинна бути доведена певними доказами, при цьому обов'язок доведення такого факту покладається на орган внутрішніх справ, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності, визначеної законом.
Відповідно до пункту 64 «є» Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» №114 від 29.07.1991 (далі іменується - Положення №114), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, за порушення дисципліни.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» №3460-IV від 22.02.2006 (далі іменується - Закон України №3460-IV), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною 1 статті 5 Закону України №3460-IV встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (стаття 7 Закону України №3460-IV).
За правилами статті 12 Закону України №3460-IV, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Суд зазначає, що стаття 12 Закону України №3460-IV визначає систему видів дисциплінарних стягнень - вичерпний, загальнообов'язковий перелік визначених за змістом видів дисциплінарних стягнень, що характеризуються внутрішньою єдністю та узгодженістю.
Статтею 14 Закону України №3460-IV встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Як зазначалось вище, Висновок містить опис того, що заступник начальника МВ - начальник кримінальної міліції підполковник міліції ОСОБА_5, 09 та 14 травня 2014 року під час проведення мітингу щодо підтримки становлення ДНР біля адміністративної будівлі Добропільського МВ фактично самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків, проявив пасивність та байдужість щодо ситуації, яка склалася, заходів щодо документування та припинення цих подій не вжив. Крім того, 11.05.2014 під час проведення референдуму щодо становлення ДНР та підтримки ідеї відокремлення Донецької області від Держави указані працівник також фактично самоусунувся від виконання своїх службових обов'язків, заходів щодо документування цих заходів також не вжив.
Представник позивача зазначив, що описані у Висновку обставини не відповідають дійсності та взагалі не мали місця.
Так, Добропільський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області надав інформацію про те, що відомості про проведення 09 та 14 травня 2014 року біля адміністративної будівлі Добропільського МВ мітингів (зборів, походів, демонстрацій, тощо) щодо підтримання так званої «ДНР», відсутні. Згідно журналу єдиного обліку заяв і повідомлень та журналу вхідної документації канцелярії міськвідділу стосовно проведення 09 та 14 травня 2014 року будь-яких мітингів не зареєстровано (а.с. 84 том 2).
Реєстраційною службою Добропільського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області повідомлено, що у реєстраційній службі місцевий осередок громадської організації «Патріоти України» (посилання на який міститься у Висновку) не зареєстрований (а.с. 86 том 2).
Добропільською міжрайонною прокуратурою надано інформацію про те, що у період 09 та 14 травня 2014 року біля адміністративної будівлі №52 по вулиці Першотравневій у місті Добропіллі, в якому розташована Добропільська міжрайонна прокуратура Донецької області та Добропільський МВ ГУ МВС України в Донецькій області, збори, походи та демонстрації щодо підтримання так званої «ДНР» не проводились. У зв'язку з відсутністю таких фактів Добропільською міжрайонною прокуратурою заходи прокурорського реагування з цього приводу не вживались (а.с. 87 том 2).
Виконавчим комітетом Добропільської міської ради повідомлено про відсутність будь-яких відомостей щодо проведення 09 та 14 травня 2014 року біля адміністративної будівлі Добропільського МВ ГУ МВС України в Донецькій області мітингів (зборів, походів, демонстрацій, тощо) щодо підтримання так званої «ДНР». Також, у Добропільській міській раді відсутні відомості про проведення 11 травня 2014 року так званого «референдуму» щодо становлення так званої «ДНР» (а.с. 88 том 2).
З наведеного вище вбачається, що описані у Висновку події 09 та 14 травня 2014 року взагалі не мали місця, а відтак позивачем не могло бути допущено дисциплінарне правопорушення, що, на думку відповідача 1, виявилось у самоусуненні від виконання своїх службових обов'язків та у прояві пасивності та байдужості щодо ситуації, яка склалася.
Натомість, відповідачами не надано суду жодних доказів того, що саме 09 та 14 травня 2014 року описані у Висновку події біля адміністративної будівлі Добропільського МВ ГУ МВС України в Донецькій області мали місце, та жодних доказів того, що саме у ці дні позивачем вчинено дисциплінарний проступок.
Суд зазначає, що комісію зі проведення службового розслідування було створено відповідачем 1 - 29.08.2014, згідно із Наказом №889. Цим же числом був складений Висновок службового розслідування та оскаржуваний Наказ №963.
Суд критично оцінює обставини щодо можливості проведення службового розслідування та складання Висновку службового розслідування за один день. Разом з тим, за відсутності інших обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів судом було досліджено зазначені Висновки.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (стаття 14 Закону України №3460-IV).
З матеріалів справи вбачається, що особи, які проводили службове розслідування, під час його проведення не відбирали у позивача будь-яких пояснень. Доказів протилежного відповідачами не надано.
Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують викладену у Висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем правопорушення, а відтак висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Підпунктом «є» пункту 64 Положення №114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
При цьому пунктом 70 зазначеного Положення №114 визначено, що звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ; осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.
Оскільки сторонами суду не надано жодних доказів щодо надання Міністром внутрішніх справ права будь-якій особі звільняти осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку, то твердження позивача щодо перевищення міністром своїх повноважень під час прийняття оскаржуваних рішень судом не приймається.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Разом з тим, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази спростовують наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, а тому оскаржувані накази відповідача 1 в частині, яка стосується позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Судом встановлено, що позивач з моменту фактичного звільнення до дати постановлення рішення у цій справі ніде не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, а відтак на його користь повинна бути стягнута сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів відповідача 1 в частині, яка стосується позивача, то на підставі вимог пункту 24 Положення №114, позивач підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління МВС України в Донецькій області врахувати час вимушеного прогулу до вислуги років ОСОБА_5 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка зараховується для призначення пенсії, до вислуги років в спеціальному званні «підполковник», а також безперервної вислуги років ОСОБА_5 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка враховується для виплати грошового забезпечення та надання відпусток, суд зазначає, що при скасуванні спірних наказів та поновлення позивача на займаній посаді, час вимушеного прогулу, автоматично зараховується до вислуги років позивача, а тому таке зобов'язання фактично не впливає на будь-які правові наслідки. Лише після набрання законної сили судовим рішенням щодо поновлення позивача на попередній посаді у відповідача 2 виникне обов'язок врахування часу вимушеного прогулу до вислуги років позивача на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ. Таким чином, дана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.
За приписами абзацу 3 частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
З листа відповідача 4 від 23.12.2014 №12536 що для осіб рядового і начальницького складу встановлений 41-годинний робочий тиждень, тобто 5 робочих дні на тиждень.
Оскільки, суд дійшов висновку про протиправність спірних наказів про звільнення позивача з органів внутрішніх справ та необхідність їх скасування, то на користь позивача стягненню підлягає сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Статтею 256 КАС України встановлено, що негайно виконуються постанови суду про, зокрема, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, постанова суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_5, на посаді заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції Головного управління МВС України в Донецькій області та в частині стягнення з Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №963 від 29 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Дзержинського МВ, Добропільського МВ, Красноармійського МВ, УДАІ ГУМВС, НДКЦ при ГУМВС України в Донецькій області та УМВС України на Донецькій залізниці» в частині притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №1720о/с від 29 серпня 2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, підполковника міліції ОСОБА_5 (М-024056), заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.
Поновити підполковника міліції ОСОБА_5 на посаді заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області з 29 серпня 2014 року.
Стягнути з Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.08.2014 по 11.02.2015 у розмірі 25944 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанову суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_5, на посаді заступника начальника Добропільського міського відділу - начальника кримінальної міліції Головного управління МВС України в Донецькій області та в частині стягнення з Добропільського міського відділу (з обслуговування м. Добропілля та Добропільського району) Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6705 (шість тисяч сімсот п'ять) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. - звернути до негайного виконання.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя К.М. Недашківська
Судді М.О. Семененко
Р.В. Сацький