10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.К.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"17" лютого 2015 р. Справа № 275/389/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
від відповідача: Києнко Д.О., Корженко О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "26" листопада 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
У травні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Ставищенської сільської ради Брусиловського району Житомирської області в якому просила визнати бездіяльність виконавчого комітету Ставищенської сільської ради щодо ненадання їй у власність земельної ділянки розміром 0,75 га, зобов'язати Ставищенську сільську раду визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності на земельну ділянку площею 0,0923 га та зобов'язати Ставищенську сільську раду Брусилівського району розглядати спори про порушення меж земельних ділянок, що знаходяться на території с. Ставище, а також здійснювати контроль за використанням і охороною земель на території села.
На обгрунтування позовних вимог позивачка послалася на те, що її мати ОСОБА_10 разом із своїм чоловіком ОСОБА_11 проживала та була зареєстрована з 1955 року за адресою с. Ставище Брусиловського району Житомирської області. Їм у користування для ведення господарства було виділено земельну ділянку розміром 0,51 га, що складається з 0,01 га - зайнята будівлею та 0,50 га - земельна ділянка з якої обчислювався земельний податок. 12 вересня 1996 року ОСОБА_12 було видано державний акт на право власності на землю площею 0,6577 га для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлових будівель та споруд.
Після смерті матері в 2013 році звернулась в архів Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, для отримання копії рішення про виділення її матері ОСОБА_12 земельної ділянки та дізналася, що у 1993 році виконавчий комітет Ставищенської сільської ради Брусиловського району Житомирської області прийняв рішення про передачу у власність ОСОБА_12 0,75 га, у тому числі 0,50 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування будівель.
Як правонаступник звернулась до Ставищенської сільської ради Житомирської області для з'ясування підстав зменшення розмірів земельних ділянок, що належали її матері, але обгрунтованої відповіді не отримала. Так як державний акт на право власності на землю є похідним документом від рішення про надання такої земельної ділянки у приватну власність, то похідна документація має бути приведена у відповідність до рішення № 95 від 17 грудня 1993 року виконкому Ставищенської сільської ради Брусиловського району Житомирської області про передачу у власність ОСОБА_3 0,75 га, у тому числі 0,50 га для ведення підсобного господарства та 0,25 га для будівництва та обслуговування будівель. Державним актом на землю було встановлено право власності на 0,6577 га землі, але вона та інші спадкоємці вважають за необхідне відновити їхні порушенні праві та отримати у власність земельні ділянки загальною площею 0,0923 га.
Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2014 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважають, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалі справи убачається, що згідно копії архівного витягу з протоколу № 12 засідання виконкому Ставищенської сільської ради народних депутатів від 17 грудня 1993 року № 95 ОСОБА_12 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,75 га.(а.с.5).
З Державного акту про право власності на землю Серії ЖТ 23-16 № 000260 від 12.09.1996 року вбачається, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,6577 га (а.с.12).
Свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 травня 2007 року підтверджує , що позивачка після смерті матері прийняла спадщину (а.с.13) та є власником земельних ділянок площею 0,0758 га, та 0.25 га , про що свідчать державні акти на право власності на земельні ділянки від 20 січня 2012 року (а.с.15-16).
З повідомлення Ставищенської сільської ради від 20 січня 2014 року вбачається, що рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок було оформлене протоколом виконавчого комітету сільської ради на підставі записів у погосподарській Книзі, де були вказані величини земельних ділянок, закріплених за господарством ОСОБА_3.( а.с.18).
Відповідно до частини першої статті 10, статті 25, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради
Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У правовідносинах даної справи Ставищенська сільська рада як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність в порядку, встановленому законом, при цьому відповідач не здійснював владних управлінських функцій.
За приписами статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Оскільки ОСОБА_12 отримала земельну ділянку у власність згідно з рішенням виконавчого комітету Ставищенської сільської ради, судова колегія уважає, що у спірних правовідносинах виник спір про цивільне право.
Тому дана справа повинна бути розглянута за правилами цивільного процесуального законодавства.
З урахуванням приписів ст. 17 КАС України адміністративний суд не наділений повноваженнями зобов'язувати селищну раду визнати право власності на земельну ділянку.
Позовна вимога щодо зобов'язання розглядати Ставищенську сільську раду спори про порушення меж земельних ділянок та території .с Ставище, а також здійснювати контроль за використанням охороною земельна території села не є належним способом захисту порушеного права з урахуванням приписів статей 2 та 17 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2 та 5 цього кодексу рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі не здійснював владних управлінських функцій.
Колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірної земельної ділянки, її розміру має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Колегія суддів також зазначає, що зміст постанови суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.163 КАС України, зокрема не наведено мотивів, з яких виходив суд при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду лише з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням того, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "26" листопада 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
Є.В.Одемчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "23" лютого 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,03058
3-представник позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_2
4- відповідачу/відповідачам: Ставищенська сільська рада Брусилівського району Житомирської області вул.Садова,1,с.Ставище,Брусилівський район, Житомирська область,12610
- ,