ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 лютого 2015 року 10 год. 41 хв. № 826/20823/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Мазур А.С., при секретарі судових засідань Хильницькій В.О., за участю представника позивача - Ковтуна Т.О., представника відповідача - Мірошниченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Комунального підприємства «Київський метрополітен»
доУправління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва
провизнання протиправним та скасування рішення,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення № 1064 від 17.12.2014 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, п.5 ч.9 ст.106 вказаного Закону, втратили чинність на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити КП «Київський метрополітен» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва.
УПФУ в Солом'янському районі міста Києва на підставі направлення №17165/03 від 15.12.2014 проведено перевірку достовірності відомостей у системі персоніфікованого обліку за 2005-2009 роки по застрахованим особам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
В ході проведення співставлення УПФУ встановлено ряд правопорушень, у зв'язку з чим УПФУ 17.12.2014 складено акт №1064 про виявлення порушення подання недостовірних відомостей до персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України (п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ №1068-IV), згідно якого встановлено подання недостовірних індивідуальних відомостей на застрахованих осіб за 2005-2009 роки згідно акту перевірки від 17.12.2014 року №144.
Також 17.12.14 Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва прийнято рішення №1064 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, згідно якого за вказане порушення на товариство накладено штраф у розмірі 340 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (в редакції статті Закону яка була чинною до 01.01.2011 року) закріплено обов'язок позивача як страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими пенсійним фондом.
Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону №1058-ІУ за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян., а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 9 ст. 106).
01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При прийнятті в грудні 2014 року оскаржуваного рішення про застосування до платника внесків штрафних санкцій на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-ІV відповідач не врахував, що норма Закону, яка регламентує відповідальність за вчинене правопорушення втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно з Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Посилання відповідача на норму абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Системний аналіз змісту пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-УІ спростовує доводи відповідача, оскільки вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості із сплати страхових внесків із застосуванням штрафних санкцій і нарахуванням пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та/або за неповне і несвоєчасне перерахування сум страхових внесків, а також заборгованість по сплаті штрафних санкцій і пені, що нараховані саме до 1 січня 2011 року.
При цьому, дія наведених положень не застосовується до правовідносин, які виникли у зв'язку з іншими порушеннями платником внесків вимог Закону №1058-ІУ, зокрема, за подання платником внесків недостовірних відомостей за період до 01.01.2011 року.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 4 лютого 2014 року у справі №21-458а13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Транс" до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про скасування рішення.
Відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом..
Відтак, враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини, а також керуючись позицією Верховного Суду України, суд прийшов до висновку про безпідставність нарахування у 2014 році Комунальному підприємству "Київський метрополітен" на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону N 1058-IV штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей за 2005-2009 роки, що в свою чергу свідчить про протиправність спірного рішення про застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 17.12.2014 № 1064 про застосування до Комунального підприємства «Київський метрополітен» фінансових санкцій у розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень) за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
Судові витрати в сумі 182, 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) присудити на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) за рахунок Державного бюджету
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 20.02.2015
Суддя А.С. Мазур