17 лютого 2015 року м. Київ К/800/58015/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р.
у справі № 820/14993/14
за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Управління Державної казначейської служби у м. Харкові Харківської області
про стягнення суми
Державне підприємство завод «Електроважмаш» (далі - позивач, ДП завод «Електроважмаш») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач-1, СДПІ у м. Харкові) та Управління Державної казначейської служби у м. Харкові Харківської області (далі - відповідач-2) про стягнення суми.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» 280359,63 грн. пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі СДПІ у м. Харкові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 липня 2009 р. СДПІ у м. Харкові було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310840/00 про зменшення ДП завод «Електроважмаш» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року на суму 1 126 806,33 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 р. у справі №2а-41343/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 р., податкове повідомлення-рішення №0000310840/00 від 08 липня 2009р. скасовано.
Згідно вказаних судових рішень, визнано право ДП завод «Електроважмаш» на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року в розмірі 1 126 806,33 грн.
Також судами встановлено, що ДП завод «Електроважмаш» зверталося до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року в сумі 1126806,33 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012р. у справі №2а-4367/12/2070, що набрала законної сили, позов було задоволено в повному обсязі.
Відповідно до п. 200.15 Податкового кодексу України після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
У відповідності до п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відтак, у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування у порядку та строки, визначені ст. 200 Податкового кодексу України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності застосування пені в розмірі 280 359,63 грн. за прострочення сплати бюджетної заборгованості з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року в сумі 1 019 301,33 грн.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів відхилити.
2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов