18 лютого 2015 року м. Київ В/800/818/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Тракало В.В.,
Ситникова О.Ф.,
Стародуба О.П.,
Черпака Ю.К.,
Штульмана І.В.,
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Головного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до статті 2391 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам статей 239, 2391 КАС України та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171-1 цього Кодексу.
Перевіряючи відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішуючи питання про допуск справи до провадження, колегія суддів виходить з наступного.
У заяві про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві посилається на те, що судом касаційної інстанції при розгляді вказаної справи неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, не застосовано п. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Головного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 листопада 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки державний виконавець правомірно виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Натомість в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі судове рішення суду першої інстанції про задоволення позову про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, виходив з того, що внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи, як складової процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, врегульованої статтями 34-36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не свідчить про припинення юридичної особи в установленому законом порядку та не є підставою для закінчення виконавчого провадження за п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Оскільки обставини кожної з наведених справ різні, зокрема йдеться про різні спірні правовідносини,то посилання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на подібність правовідносин, та що вказані судові рішення суду касаційної інстанції свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є необґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Головного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.В. Тракало
О.Ф. Ситников
О.П. Стародуб
Ю.К. Черпак
І.В. Штульман