17 лютого 2015 року м. Київ К/800/50043/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р.
у справі № 810/6795/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма «Відродження Полісся»
до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області, Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування,
Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Відродження Полісся» (далі - позивач, ТОВ «Відродження Полісся») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Славутичі) та Управління державної казначейської служби України у м. Славутичі) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р. позов задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ «Відродження Полісся» з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 812 176,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Славутичі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з червня 2007 року у результаті здійснення господарської діяльності у ТОВ «Відродження Полісся» виникло від'ємне значення між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, у зв'язку із чим позивач набув право на отримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або врахування таких сум у зменшення податкових зобов'язань в наступних податкових періодах.
У грудні 2008 року ДПІ у м. Славутичі провело документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ТОВ «Відродження Полісся» за жовтень 2008 року (акт перевірки від 01.12.2008 №1293/15/13737133), за результатами якої податковий орган дійшов висновку про зменшення суми, яка підлягала бюджетному відшкодуванню, на 781 134, 00 грн. та виніс податкове повідомлення-рішення від 08.12.2008 №0006411501/0.
19.12.2008 р. ТОВ «Відродження Полісся» подано до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 798 818 грн. Також до заяви додано розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року, довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів та декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року із додатком №5 - розрахунком податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
За період з 2008 року по 2009 рік відповідачем проведено ряд документальних перевірок, за результатами яких прийнято повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість: №0006411501/0 від 08.12. 2008, №0000011501/0 від 15.01.2009, №0008141502/0 від 26.05.2009, №0008451502/0 23.06.2009, №0008631502/0 від 21.07.2009, №0008711502/0 від 10.08.2009, №0008951502/0 від 11.09.2009, №0009041502/0 від 13.10.2009, №0009351502/0 від 11.11.2009, №0000011502/0 від 15.01.2010.
Згідно з вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 812 176, 00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 р. у справі №2а-421/10/1070 позов ТОВ «Відродження Полісся» задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 №0000011501/0, від 26.05.2009 №0008141502/0, від 23.06.2009 №0008451502/0, від 21.07.2009 №0008631502/0, від 10.08.2009 №0008711502/0, від 11.09.2009 №0008951502/0, від 13.10.2009 №0009041502/0, від 11.11.2009 №0009351502/0, від 15.01.2010 №0000011502/0.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі №2а-421/10/1070 рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2013 р. (К-43024/10) постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі №2а-421/10/1070 скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 у справі №2а-421/10/1070 залишено в силі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до п.п. 7.7.2 та п.п. 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Відповідно до підпункту 7.7.5 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктами 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2013 підтверджено право ТОВ «Відродження Полісся» на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 812 176, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 812 176 грн. на користь позивача є обґрунтованими.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 812 176 грн. на користь ТОВ «Відродження Полісся».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.
2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов