"14" січня 2015 р. м. Київ К/9991/9268/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Кохан О.С.,
за участю:
представника позивача - Грищенка В.М.,
представника відповідача - Денисенка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року
у справі № 2а-15740/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуртовий автокомплект»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про визнання протиправними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуртовий автокомплект» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню планової перевірки ТОВ «Гуртовий автокомплект» на підставі направлення № 622 від 21 вересня 2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року у задоволені позовних вимог було відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року було скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення 21 вересня 2010 року планової перевірки ТОВ «Гуртовий автокомплект» на підставі направлення № 622 від 21 вересня 2010 року.
В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Гуртовий автокомплект», посилаючись на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засідання представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Головними державними податковими ревізорами - інспекторами ДПІ у Голосіївському районі м. Києві Волощуком В.С. та Білик М.А. на підставі направлення від 21 вересня 2010 року № 622 було здійснено вихід для проведення перевірки щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Київ, Боженка, 86д, на належить ТОВ «Гуртовий автокомплект». Вказане направлення було отримане адвокатом позивача під розписку (арк. справи 21).
Позивач не допустив посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києві до проведення перевірки, про що був складений акт відмови від допуску до перевірки від 21 вересня 2010 року (ар справи 22).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податковими ревізорами - інспекторами при виході на проведення перевірки магазину, який належить позивачу, був дотриманий порядок проведення планових та позапланових перевірок органами державної податкової служби, врегульований Законом України «Про державну податкову службу в Україні», з урахуванням положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції і задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно не допустив перевіряючих до перевірки 21 вересня 2010 року, оскільки ТОВ «Гуртовий автокомплект» завчасно не було надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення проведення планової виїзної перевірки.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно положень пунктів 1, 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль, зокрема, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Як слідує з направлення на перевірку № 622 від 21 вересня 2010 року, її метою є контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
За приписами абзаців 1, 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Зважаючи на те, що метою перевірки було питання саме дотримання ТОВ «Гуртовий автокомплект» вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» та не стосувалося питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обов'язку повідомлення позивача про проведення такої перевірки за 10 днів у даному випадку у податкового органу не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ О.В. Карась
_____________________ Т.М. Шипуліна