19 лютого 2015 року м. Київ К/800/66749/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі №752/18940/13-а за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просила скасувати постанову відповідача по справі про адміністративне правопорушення № А-1504/4 від 15.04.2013 року, згідно якої вона притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладений штраф в розмірі 850,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога затверджених проектних рішень (будівельного паспорту № 123-2011) щодо загальної площі житлового будинку не порушувалась, так як вона встановлювалась Типовими регіональними правилами забудови, затвердженими Наказом Держбуду України № 219 від 10.12.2001 року, які на момент будівництва втратили чинність, а іншими чинними законами та нормативно-правовими актами не встановлено жодних обмежень щодо зміни площі будинку, який будується за будівельним паспортом, за винятком необхідності дотримання максимальної загальної площі у 300 кв. м та посилаючись на те, що чинний Порядок видачі будівельного паспорту не передбачає повідомлення заявником загальної площі будинку при подачі заяви на видачу будівельного паспорту, а встановлена форма будівельного паспорту не передбачає зазначення таких даних.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 16 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити судове рішення суду першої інстанції скасувавши рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2013 року відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вказаний акт, як вбачається з тексту останнього, складений в ході позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1.
За результатами позапланової перевірки встановлено, що у 2011 році (згідно технічного паспорта БТІ) позивач побудувала індивідуальний житловий будинок загальною площею 261,5 кв. м, при будівництві індивідуального житлового будинку гр. остання порушила вимоги затверджених проектних рішень, зокрема, будівельного паспорту № 123-2011, в якому загальна площа індивідуального будинку повинна становити 206,77 кв. м, чим порушила вимоги ст. 27, ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Під час перевірки будинок не експлуатувався.
головним державним інспектором Інспекційного відділу у Північно-Східному регіоні інспекційного управління № 2 Заплесвічком С.В. 4 квітня 2013 року винесений припис № С-0404/1, яким позивача зобов'язано усунути допущені правопорушення до 11.09.2013 року згідно вимог чинного законодавства.
Першим заступником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Неборським Є.А. 15.04.2013 року на підставі розгляду акту перевірки та припису від 04.04.2013 року винесена постанова № А-1504/4 по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 96 КУпАП через порушення останньою ст. ст. 27, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: порушення при проведенні будівництва індивідуального житлового будинку загальною площею 261,5 кв. м вимог затверджених проектних рішень (будівельного паспорту № 123-2011, в якому загальна площа індивідуального будинку повинна становити 206,77 кв. м.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що проведення будівництва житлового будинку позивачем проведене з порушенням затверджених техніко-економічних показників по будинку, що порушує вимоги ст. ст. 27, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи предметом спору є правомірність постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення № А-1504/4 від 15.04.2013 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладений штраф в розмірі 850,00 грн.
Відповідно ч.1 ст. 96 кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (Далі - Закон №3038-VІ) замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;
3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно ст. 39 Закон №3038-VІ, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VІ.
Частиною 1 статті 27 Закону №3038-VІ передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Судами встановлено, що будівельний паспорт № 123-2011 на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку був отриманий позивачем 27 травня 2011 року. Відповідно до даного будівельного паспорту встановлено техніко-економічні показники по будинку: житлова площа - 122,0 кв.м; загальна площа - 206,77 кв. м, площа забудови - 141,11 кв.м; будівельний об'єм - 850,0 куб.м, а також визначено, що "категорично забороняється відступати від вищевказаних показників".
Крім того, будівельний паспорт містить Рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області №89 від 29 березня 2011 року, яким вирішено: надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на будівництво житлового будинку та господарчих споруд в АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,1154 га., житловою площею 122,0 м2, загальною 206,77 м2.
Будівельний паспорт отриманий відповідно до Типових регіональних правил забудови, затверджених Наказом Держбуду України 10.12.2001 N 219, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 січня 2002 р. за N 4/6292 (чинних на момент отримання).
Відповідно до Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виданого КП "БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області" загальна площа житлового будинку - 261,5 кв. м, житлова площа - 121 кв. м.
Судами встановлено, що 03.09.2011 року останньою було надіслано в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, де була зазначена загальна площа будинку у відповідності до будівельного паспорту - 206,77 кв.м. Під час проведення будівельних робіт, позивачем була збільшена загальна площа житлового будинку. Однак, для внесення змін у будівельний паспорт до відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації позивач не зверталась, повідомлення про зміну даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не надсилала.
Відповідно до пункту 9.7. Типових регіональних правил забудови (чинних на момент отримання будівельного паспорту) на підставі заяви забудовника представник відповідного органу містобудування та архітектури з виїздом на місце проводить обстеження земельної ділянки, за результатами якого протягом десяти робочих днів готує висновок про забудову земельної ділянки.
У висновку про забудову земельної ділянки визначається відповідність намірів забудови земельної ділянки існуючій містобудівній документації на місцевому рівні (генеральному плану населеного пункту, детальному плану території, проекту забудови території, проекту розподілу території), державним стандартам, будівельним нормам та правилам.
На момент проведення позивачем будівельних робіт порядок видачі будівельного паспорта врегульовано Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 N 10, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за N 902/19640.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. даного Порядку видачі будівельного паспорту будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Параметри житлових будинків визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (n0007509-05) та ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ( v0044481-92 ).
Відповідно до пункту 2.6. Порядку видачі будівельного паспорту будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів, що готуються за інформацією з містобудівного кадастру або відповідної містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Згідно Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (чинним на момент проведення будівельних робіт) повідомлення про початок виконання будівельних робіт надсилається замовником до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва.
Не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внесених до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт), замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції повідомлення (про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт) за формою згідно з додатком.
У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, чи відповідальних за виконання будівельних робіт, замовник протягом трьох робочих днів подає до Інспекції, до якої подавалося повідомлення про початок виконання будівельних робіт, повідомлення про такі зміни.
Виконання будівельних робіт без повідомлення про зміни до повідомлення про початок виконання будівельних робіт не може продовжуватися.
Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що будівництво житлового будинку здійснене позивачем з порушенням затверджених техніко-економічних показників по будинку, що, в свою чергу, порушує вимоги ст. ст. 27, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про безпідставність позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 16 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі №752/18940/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді:
/підписи/
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко