"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/7339/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Вербицької О.В.
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Повіланський О.О.,
від відповідача - Запорожець С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2012
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013
у справі № 2а/0470/7852/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс"
до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 13.06.2012 №000152.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами господарської одиниці - складу, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 88а, за результатами перевірки складено акт №008/02/32/2-30012937 від 07.02.2012, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 14, ст. 230 Податкового кодексу України, абз. 16. ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: вивезення горілки та лікеро-горілчаних виробів та транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортних накладних про погодження відпуску. Перевірка проведена в присутності заступника директора Вінницької філії ТОВ «Дистрибюшн компані» - Зулінського М.О.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне рішення №000152 від 13.06.2012 про застосування до ТОВ «Атлантіс» фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 2310000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 88А, зареєстровано за ТОВ «Дистриб'юшн компані», яке не є виробником горілки та лікеро-горілчаних виробів, а тому його складські приміщення не є акцизними складами у розумінні п. 14.1.6 ст. 14 ПК України.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Матеріали справи свідчать, що 01.01.2011 та 01.01.2012 між ТОВ «Атлантіс» та ТОВ «Дистриб'юшн компані» укладено договори про надання послуг зберігання та навантажувально-розвантажувальних послуг. Відповідно до умов зазначених договів ТОВ «Дистриб'юшн компані» протягом строку дії договору зобов'язується приймати на відповідальне зберігання на складах матеріальні цінності ТОВ «Атлантіс» - алкогольні напої, тару, піддони, найменування, кількість та вартість яких визначена в товарно-транспортних документаціях (актах приймання-передачі товару), а ТОВ «Атлантіс» зобов'язується прийняти їх по закінченню строку зберігання та здійснити оплату за вказані послуги в розміри та строки, визначені умовами договору.
Відповідно до Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП № 222310 від 22.04.2011, місце зберігання алкогольних напоїв за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 88А, зареєстровано за ТОВ «Дистриб'юшн компані» (а.с. 196 т. І).
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (п. 230.15 ст. 230 ПК України).
Відповідно до п. 230.18 ст. 230 ПК України, транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.
Таким чином, в силу наведених норм, позивач при відвантаженні горілки повинен дотримуватись положень, встановлених п. 230.15 ст. 230 ПК України.
Однак, виключно у разі виявлення порушень позивачем таких правил, суди мають визначатись із висновками стосовно наявності підстав для застування господарсько-правової відповідальності, встановленої статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
З акта перевірки вбачається, що ТОВ «Атлантіс» здійснювало відвантаження лікеро-горілчаних виробів (оптову торгівлю) зі складу м. Вінниця, вул. Гонти, 88а, за період з 29.12.2011 по 12.01.2012 по товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, на яких відсутні відмітки про погодження відпуску шляхом проставлення штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису представника органу державної податкової служби на акцизному складі.
Разом з тим, судами не було встановлено, чи у відповідності до вимог чинного законодавства була проведена перевірка складу за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 88А, що зареєстровано за ТОВ «Дистриб'юшн компані», а не як зазначено в акті перевірки належить позивачу, а також, чи мав право позивач зберігати відповідну продукцію на даному складі.
Також, судами взагалі не досліджувалися товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, на яких, як стверджує відповідач, відсутні відмітки про погодження відпуску шляхом проставлення штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису представника органу державної податкової служби на акцизному складі. Разом з тим, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, виписані за перевіряємий період з 29.12.2011 по 12.01.2012 (а.с. 96-182 т. І, т. ІІ, а.с. 5-226 т. ІІІ, а.с. 2- 155 т. ІV), в яких зазначено відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів ТОВ «Атлантіс» зі складу за адресою вул. Космічна, 1, м.Синельникове, Дніпропетровська область, 52500 на склад за адресою вул. Гонти, 88а, м.Вінниця.
Між тим, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в судах першої та апеляційної інстанцій ним заявлялося клопотання про долучення до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, однак, вказані клопотання були відхилені судами.
Крім того, судами не враховано, що спірне рішення прийнято на підставі акта перевірки від 07.02.2012 №008/02/32/2-30012937, проте, в матеріалах справи наявний акт перевірки від 03.02.2012 та, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач в ній також посилається на акт перевірки від 03.02.2012.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є скасування спірного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність визначення таких санкцій позивачу.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) О.В. Вербицька
(підпис) В.В. Кошіль