10 лютого 2015 року м. Київ К/800/13670/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Вербицької О.В.
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.,
та представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Ступак Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014
у справі № 810/82/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ"
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2013 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.06.2012 №00000202301.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 154/22-5/37360411 від 12.06.2012.
У ході перевірки встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість в сумі 1078134,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №00000202301 від 25.06.2012, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах)" на загальну суму 1 112 473,00 грн., з яких: 1 078 134,00 грн. - за основним платежем; 34339,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що операції з поставки товарів від контрагентів не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання, у зв'язку з відсутністю інформації про наявність: працівників, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.
Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "Паритет-78" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки олійно-жирових №1105/3 від 07.07.2011 (т. 1, а. с. 196), між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ПП "Лідер-Трейд" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки висівкових № 1075/3 ПП від 16.05.2011 (т. 2, а. с. 75), між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "Батив" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки олійно-зернових культур № 1073/3 від 09.05.2011, між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "ПС "Балтімор" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки олійних та зернових № 1001/3 від 10.02.2011 (т. 1, а. с. 135), між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "Шер-К" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки олійно-зернових № 10/11-3101145 від 14.01.2011 (т. 1, а. с. 222), між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "Укрпромтрейд" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу макухи соєвої № 24/01/11 від 24.01.2011 (т. 1, а. с. 174), між ТОВ "АГРОСОЮЗ ЗЕМЛЯ" (Покупець) та ТОВ "ТП "Сога" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу продуктів переробки олійно-жирових № 19/04/11 від 19.04.2011 (т. 1, а. с. 228). Відповідно до зазначених договорів, Продавець за власний рахунок, своїми силами та засобами здійснює навантаження товару на транспортні засоби надані покупцем. Датою отримання Товару Покупцем є дата підписання сторонами видаткової або товарно-транспортної накладної та передачі документів на товар.
Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Паритет-78", ТОВ "ТП Сога", ПП "Лідер Трейд", ТОВ "Батив", ТОВ "ПС "Балтімор", ТОВ "Шер-К" та ТОВ "Укрпромтрейд» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема це: видаткові накладні; податкові накладні; специфікації до договорів; копії довіреностей та товарно-транспортних накладних, договорів транспортного експедування, укладених позивачем для перевезення вантажу, що їм придбавався та в подальшому поставлявся іншим контрагентам; копії банківських виписок та оборотно-сальдові відомості (т. 1 а. с. 135-240; т. 2 а. с. 1- 82; т. 3 а. с. 156-223; т. 4 а. с. 2-8).
Крім того, встановлено, що в подальшому придбаний товар реалізовувався іншим контрагентам, що підтверджується копіями договорів поставки та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, наявними в матеріалах справи (т. 4, а. с. 13-228).
Посилання суду першої інстанції на акти перевірок контрагентів-постачальників позивача, як на підставу, що підтверджує відсутність реальності господарських операцій, судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки, чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) О.В. Вербицька
(підпис) В.В. Кошіль