28 січня 2015 року м. Київ К/9991/58186/12
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом депутата Сакської міської ради Автономної Республіки Крим Соколова Олега Олеговича до Сакської міської ради Автономної Республіки Крим про оскарження дій та зобов'язання виконати певні дії за касаційною скаргою депутата Сакської міської ради Автономної Республіки Крим Соколова О.О. на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2012 року,
У лютому 2012 року депутат Сакської міської ради Автономної Республіки Крим Соколов О.О. звернувся до суду із адміністративним позовом до Сакської міської ради про покладення на відповідача обов'язку: повідомляти не пізніше як за 10 днів про скликання сесії ради із зазначенням часу скликання, місця проведення та порядку денного; дозволити помічнику-консультанту позивача - ОСОБА_2 бути присутнім за його бажанням на засіданнях сесії ради.
Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково: на відповідача покладений обов'язок повідомляти депутата Сакської міської ради Соколова О.О. про скликання сесії ради у строки та спосіб, що передбачені частиною дев'ятою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і Регламентом Сакської міської ради АР Крим шостого скликання, а саме не пізніш як за 10 днів до відкриття сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та порядку денного.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2012 року постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 лютого 2012 року скасовано, провадження у справі за позовом депутата Сакської міської ради Автономної Республіки Крим Соколова О.О. закрито, оскільки таку позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вказуючи на допущені, на думку позивача, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, позивач, звернувшись із касаційною скаргою, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з визначенням, яке наведено у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірні правовідносини виникли з приводу виконання позивачем своїх депутатських повноважень та організації роботи Сакської міської ради Автономної Республіки Крим щодо проведення сесійних засідань у відповідності до положень статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Регламенту Сакської міської ради АР Крим шостого скликання, а отже зазначений спір не є спором, який виник у зв'язку з реалізацією стороною, як суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, оскільки зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу депутата Сакської міської ради Автономної Республіки Крим Соколова Олега Олеговича залишити без задоволення, а ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Заїка М.М.
Пасічник С.С.