06 лютого 2015 року м. Київ К/800/4687/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України матеріали касаційної скарги Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі №2а-3269/10/0370 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив :
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.
Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається допущеного судами невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.
Отже, враховуючи те, що зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права, обґрунтування касаційної скарги, її зміст й доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки застосування судами норм права відповідає усталеній практиці Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, тому слід відмовити у відкриті касаційного провадження.
Згідно ч. 6 ст. 214 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 211, 214 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі №2а-3269/10/0370 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Маринчак