17 лютого2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А,,
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2014 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2014 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції правил визначення підсудності, оскільки вважає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України позов пред'явлено до фізичної особи, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання, але фактичним місцем його проживання є: АДРЕСА_1, що відноситься до Святошинського району м. Києва, а тому оскаржувану ухвалу вважає незаконною, просить її скасувати та повернути позовну заяву позивачу для подачі до належного суду.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просив її відхилити, а ухвалу суду - залишити без змін.
Справа № 760/22876/14-ц
№ апеляційного провадження:№ 22-ц-796/1809/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Шереметьєва Л.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.10.2014 надійшла до суду позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. (а.с.2,3).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно п.п. 42, 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, укладеного між сторонами з приводу придбання нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Таким чином, предметом вказаного позову є правовідносини, що виникли з приводу визнання правочину з нерухомістю недійсним, а тому позов повинен пред'являтися за місцем знаходження такого майна відповідно до положень ст. 114 ЦПК України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги щодо застосування положень ст. 109 ЦПК України є таким, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
В порядку ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, щодо визначення підсудності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30.10.2014 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: