17 лютого 2015року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.,
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2014 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, -
У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, визнання права власності.
05.11.2014 представник позивача звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та шляхом вчинення заборони будь-яким особам відчужувати автомобіль марки Мercedes-bens, модель ML 63, тип - універсал легковий, чорного кольору, рік випуску - 2007, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2014 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, визнання права власності - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з судовим рішення, представником позивача подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд безпідставно відмовив в забезпеченні позову, при цьому не дослідивши в повному обсязі матеріали справи та не встановив характер правовідносин, які виникли між сторонами. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Справа № 752/18745/14-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/3269/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 05.11.2014 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання правочину недійсним, визнання права власності, та з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту та шляхом вчинення заборони будь-яким особам відчужувати автомобіль марки Мercedes-bens, модель ML 63, тип - універсал легковий, чорного кольору, рік випуску - 2007, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 на підставі якої судом було постановлено оскаржувану ухвалу.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача не було наведено належних аргументів щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того, вказані заходи забезпечення позову не є такими, що створять умови для виконання судового рішення ухваленого за заявленими позовними вимогами.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись колегія суддів не вважає за можливе.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, як передбачає ч.3 ст.152 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Колегія суддів вважає за можливе погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд, не забезпечивши позов шляхом накладення арешту та шляхом вчинення заборони будь-яким особам відчужувати автомобіль марки Мercedes-bens, модель ML 63, тип - універсал легковий, чорного кольору, рік випуску - 2007, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, не в повному обсязі дослідив матеріали справи та правовідносини, які виникли між сторонами. Зокрема, не враховані встановлені судовим рішенням обставини щодо скасування попередніх реєстрацій спірного автомобіля (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2013), що в свою чергу підтверджує факт здійснення неодноразового відчуження спірного автомобіля. Отже, з наведеного вбачається, як наявність спору між сторонами щодо вказаного автомобіля, так і наявність обставин що можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду, шляхом подальшого незаконного відчуження автомобіля третім особам, що представляє собою загрозу заподіяння шкоди майновим правам позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. ст. 151, 152 ЦПК України, а запропонований в заяві спосіб забезпечення позову відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема згідно п.п.1, 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
На вказані обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, не перевірив наведені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи в зв'язку з чим і не зазначив мотивів, з яких дійшов до висновку про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що призвело до порушення вимог ч.1 ст. 210 ЦПК України.
Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального закону, що призвели до постановлення незаконної ухвали, остання відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2014 - скасувати та постановити нову наступного змісту.
Заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, визнання права власності - задовольнити частково.
З метою забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки Мercedes-bens, модель ML 63, тип - універсал легковий, чорного кольору, рік випуску - 2007, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1.
Стягувач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2).
Боржник: ОСОБА_2 - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2., інші дані не відомі.
Виконання ухвали покласти на: Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України; Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий:
Судді: