19 лютого 2015 року Справа № 914/3157/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, В.Харченка
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановувід 09.12.2014
Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 914/3157/14
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Стрийтеплоенерго"
простягнення 806474,03 грн,
у судове засідання прибув представник
позивачаБережок С.І. (дов. від 18.04.2014 № 14-96),
заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 806 474,03 грн, з яких 489 539,32 грн основного боргу, 104 203,71 грн пені, 36 538,54 грн 3 % річних, 108 009,16 грн 7 % штрафу, 68 183,30 грн інфляційних втрат.
Відповідач подав клопотання від 14.10.2014 у якому просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені до 10 % (10 104,37 грн) та штрафу до 10 % (10 800,91 грн).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 (суддя С. Кітаєва), залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (колегія суддів: Г.Гнатюк, Н.Кравчук, О.Мирутенко), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволені частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 489 539,32 грн основного боргу, 83362,97 грн пені, 86407,33 грн 7% штрафу, 68183,30 грн інфляційних втрат та 36538,54 грн 3 % річних. У решті в позові відмовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
09.07.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Стрийтеплоенерго" (покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 02/07-БО (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2012 році природній газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 271121 00 00, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах Договору.
Згідно з п.5.1 Договору ціна (граничний рівень цін) на газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.
Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
На момент закінчення строку дії Договору продавцем зобов'язання виконані у повному обсязі та поставлено природного газу в 2012 році в обсязі 1032,257 тис. м. куб. на загальну суму 4 812 109,60 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Покупець зобов'язання з оплати поставленого газу виконав частково і станом на час звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу відповідача за поставлений природний газ становить 489539,32 грн, що відповідачем і не заперечується.
Згідно з п.7.1 Договору, ч.2 ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати, розмір яких відповідно до проведеного позивачем розрахунку становить 68 183,30 грн та 3% річних у сумі 36 538,54 грн.
З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.
Водночас, щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені та 7 % штрафу, судами зазначено таке.
Відповідно до п.7.2 Договору позивачем нараховано 104 203,71 грн пені та 7% штрафу в розмірі 108 009,16 грн, арифметичний розрахунок яких є правильним.
Згідно з п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинні бути взяті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Таким чином, майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальна значущість відповідача мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки. Втім, розмір, до якого відповідач просить зменшити пеню та штраф (на 90%) не є співрозмірним в контексті інтересів позивача і відповідача.
Підприємство позивача забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, а тому має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою газу вітчизняними споживачами на користь позивача. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України. За 2013 рік за невиконання зобов'язань контрагентами, чистий збиток позивача складає більше 12 мільярдів гривень. За Договором позивачем постачався імпортований природний газ, закуплений ним за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення цих строків, аж до припинення постачання природного газу на територію України.
Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування даної норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 32-34 ГПК України.
Враховуючи вказане, з посиланням на принцип справедливості та розумності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доцільність зменшення розміру штрафу та пені, які підлягають до стягнення з відповідача на 20% - до 83 362,97 грн пені і до 86 407,33 грн 7% штрафу.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні 20 840,74 грн пені, 21601,83 грн 7 % штрафу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Місцевий господарський суд, висновки якого підтримані апеляційним господарським судом, з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст.233 ГК України зменшив розмір пені та 7 % штрафу на 20 % від належного до стягнення їх розміру.
Зменшення пені та 7 % штрафу на 20 % судами визначено доцільним з посиланням на майновий стан, стан розрахунків з контрагентами та соціальну значущість відповідача з одного боку, а також на стратегічне значення позивача для держави, ймовірність зупинення постачання природного газу на територію України та збитковість діяльності позивача - з іншого боку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується як з тим, що викладені відповідачем у клопотанні про зменшення розміру пені та штрафу обставини можуть бути визначені судом підставами для застосування п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ч. 1 ст.233 ГК України так і з відповідністю принципу розумності розміру на який відповідна пеня та штраф були зменшені судом, оскільки присудження до стягнення 80 % від належних до стягнення суми пені та суми штрафу, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань та проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені та штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
З огляду на зазначене, підстав для скасування або зміни рішення та постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 914/3157/14 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
В. Харченко