"18" лютого 2015 р. Справа № 908/804/14
У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю:
від позивача - Фадєєв О.П. (за довіреністю від 20.10.2014р.);
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя, (вх. 4094 З/2), на рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2014р. у справі № 908/804/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс", м. Донецьк
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя;
про стягнення суми
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2014р. (суддя Хуторной В.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс" 205205 грн. 09 коп. - основний борг за Договором поставки № MS000518, 12443 грн. 14 коп. - пеня, 7682 грн. 82 коп. - інфляційне збільшення суми основного боргу, 3160 грн. 25 коп. - 3% річних від суми основного боргу, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 4569 грн. 83 коп. та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5563 грн. 44 коп.; в решті позову відмовлено.
Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2014р. у справі № 908/804/14 в частині стягнення 12443 грн. 14 коп. - пені, 7682 грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 3160 грн. 25 коп. - 3% річних, витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5563 грн. 44 коп.; прийняти в оскаржуваній частині нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкції до суми, яка не перевищує 1000,00 грн., зменшити витрати на оплату послуг адвоката.
До Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив (вх. 1155 від 27.01.2015р.) на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити ПАТ «Запоріжтрансформатор» у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Розпорядженням секретаря другої судової палати від 28.01.2015р. у зв'язку з хворобою судді Плахова О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Здоровко Л.М., судді Гетьмана Р.А., судді Шутенко І.А.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. № 6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. розгляд справи відкладено на 18.02.2015р.
У судовому засіданні 18.02.2015р. представник позивача підтримав свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
23.05.2013 р. між ТОВ «Еколіс» (Постачальник, позивач у справі) та ПАТ «Запоріжтранформатор» (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № MS000518 (далі - Договір поставки), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки Покупцю товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього грошову суму (п. 1.1 Договору поставки).
За приписами пунктів 2.1, 2.2 Договору поставки, поставці за цим договором належить наступний товар: лісоматеріали, пиломатеріали. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, його дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
Постачальник одночасно з переданням товару передає Покупцю документи, що стосуються товару: рахунок-фактура, податкова накладна, накладна на товар, сертифікат якості (сертифікат відповідності) ( п. 2.3 Договору поставки).
Відповідно до п. 3.1 Договору поставки, товар поставляється в наступні строки: протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації, якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору.
За умовами п. 3.2 Договору поставки, товар поставляється Покупцю на умовах DDP, склад Покупця (м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3) відповідно Інкотермс в редакції 2000 року, якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору.
Ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна договору на момент його укладення (специфікація № 1 до цього договору) складає 46900 грн. Ціна договору корегується Сторонами шляхом зазначення про це у послідуючих специфікацій (п. 5.1, 5.2 Договору поставки).
Специфікаціями № 2 від 11.06.2013 р., № 3 від 04.07.2013 р. та № 4 від 31.07.2013 р. ціну Договору поставки Сторонами було збільшено до 467600 грн., в т.ч. ПДВ.
Покупець оплачує товар у наступному порядку: 100% від вартості поставленого товару (товарів) протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору (п. 5.4 Договору поставки).
Специфікацією № 4 від 31.07.2013 р. до Договору поставки передбачались наступні умови оплати: відстрочка платежу на протязі 45 календарних діб з моменту поставки товару на склад покупця.
Відповідно до п. 7.1 Договору поставки, цей договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами й діє до 31 травня 2014 р.
На виконання умов Договору поставки було поставлено відповідачу товар на суму 205205,09 грн.
Судова колегія вважає правомірним рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 205205, 09 грн., зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Факт отримання відповідачем товару за Договором поставки на загальну суму 205205,09 грн. підтверджується належними доказами: видатковими накладними № 434 від 02.07.2013 р., № 536 від 20.08.2013 р. та № 619 від 01.10.2013 р., підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками підприємств, та не заперечується відповідачем.
Положеннями статті 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 5.4 Договору поставки сторони визначили, що Покупець оплачує товар у наступному порядку: 100% від вартості поставленого товару (товарів) протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інше не передбачено в специфікаціях до цього договору. Специфікацією № 4 від 31.07.2013 р. до Договору поставки передбачались наступні умови оплати: відстрочка платежу на протязі 45 календарних діб з моменту поставки товару на склад покупця.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та 193 ГК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 205206,09 грн. на час прийняття рішення господарським судом Запорізької області, судова колегія вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6.1.1 Договору поставки, за прострочення виконання грошового зобов'язання винувата Сторона зобов'язана сплатити другій Стороні відсотки в розмірі 3% річних від неоплаченої суми.
Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписами п. 6.3.1.1 Договору поставки сторони погодили, за прострочення виконання зобов'язань за цим договором винувата Сторона сплачує другій Стороні пеню в розмірі 0,1% від ціни невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3160,25 грн.; 12443,14 грн. - пені та 7682,82 грн. інфляційні втрати.
Колегія суддів вважає, що господарським судом Запорізької області вірно встановлено період, протягом якого здійснюється нарахування пені а саме: за період з 03.08.2013 р. по 03.02.2014 р. за видатковою накладною № 434; за період з 08.10.2013 р. по 08.04.2014 р. за видатковою накладною № 536; за період з 19.11.2013 р. по 23.04.2014 р. за видатковою накладною № 619.
Судова колегія перевіривши розрахунок пені, інфляційних та річних дійшла висновку про те, що він відповідає умовам договору, закону та виконаний арифметично вірно. З огляду на викладене, вважає законним та обгрунтованим рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних та річних у зазначеному розмірі.
Зважаючи на те, що позивачем документально підтверджено витрати на послуги адвоката, а саме: витрати підтверджено платіжним дорученням № 230 від 04.03.2014р. про сплату 5600 грн. та актом приймання-передачі юридичних (адвокатських) послуг за Договором № 107/14 від 21.02.2014р. (послуги надані адвокатом Костенко В.С., який займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 1695), судова колегія важає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката.
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач в якості обгрунтування апеляційної скарги посилаєтсья на знаходження підприємства у важкому фінансовому становищі та просить скасувати рішення в частині пені, інфляційних, річих та витрат на послуги адвоката.
Однак, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво це самостійна на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцямі) з метою досягнення економічних і соіальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягара несприятливих наслідків такої діяльності.
Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Крім того, на думку судової колегії судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що розмір штрафних санкцій є співмірним розміру основного боргу та не є надмірно великим.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, такими, що не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2014 року у справі № 908/804/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2014р. у справі № 908/804/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.02.15
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Шутенко І.А.