Справа: № 810/3664/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
18 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0001022202 та № 0001012202 від 21 січня 2014 року.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 21 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрполімерконструкція» зареєстроване 04 січня 1997 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД № 519713 (т. 1, а.с. 157-159). Станом на момент перевірки позивач перебув на податковому обліку у переяслав - Хмельницькій державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області за № 2196.
Відповідно до матеріалів справи, у період з 28 листопада по 11 грудня 2013 року, посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту 20.1.4 статті 20, підпункту 75.1.2 статті 75, підпункту 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови Міндоходів від 12 листопада 2013 року, позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Укрполімерконструкція» за період з 01 січня 2011 року по 31 жовтня 2013 року.
Результати перевірки позивача оформлено актом від 25 грудня 2013 року № 1528/22/19252307 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 94-138).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрполімерконструкція» вимог підпункту 154.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51 996, 30 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 34 217,71 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 17 778, 59 грн. та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 311 424, 90 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 209 597, 44 грн., за листопад 2011 року на суму 66 962, 36 грн., за грудень 2011 року на суму 34 865, 14 грн.
На підставі висновків акту перевірки, Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21 січня 2014 року № 0001022202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 389 281, 18 грн., у тому числі 311 424, 94 грн. за основним платежем та 77 856, 24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 62).
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21 січня 2014 року № 0001012202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 51 996, 30грн., у тому числі 51 996, 30 грн. за основними платежем (т.1, а.с. 64).
Так, суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що висновок відповідача про порушення ТОВ «Укрполімерконструкція» підпункту 154.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51 996, 30 грн., та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 311 424, 90 грн., - правомірним.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції та з приводу даних спірних правовідносин вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, дохід TOB «Укрполімерконструкція» формується з двох джерел: виробництво та продаж готової продукції та надання послуг з переробки поліетилену.
Основним замовником послуг з переробки поліетилену є TOB «Торговий дім «Укрполімерконструкція» - пов'язана особа в розумінні пп.14.1.159 Податкового кодексу України. Готову продукцію TOB «Укрполімерконструкція» реалізує значній кількості покупців.
01 квітня 2006 року між TOB «Укрполімерконструкція» як підрядником та TOB «ТД «Укрполімерконструкція» як замовником укладено Договір підряду № 1/4-06 на виготовлення продукції з матеріалів замовника (далі по тексту - Договір). Строк дії Договору: до 31 березня 2012 року (відповідно до Додаткової угоди № 36 від 01.04.2009 року)
Згідно з п. 1.1. Договору:
Підрядник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов Договору роботи, визначені у п. 2.1. Договору щодо виготовлення наступної продукції з матеріалів замовника: труби поліетиленові, фасонні вироби поліетиленові, а замовник в порядку та на умовах, визначених Договором зобов'язується надати сировину, прийняти та оплатити виконані підрядні роботи.
Згідно з умовами п. 2.1. Договору, Підрядник зобов'язується забезпечувати систематичне виробництво (труб поліетиленових, фасонних виробів) продукції на виробничих площах Підрядника, Виробничі потужності TOB «Укрполімерконструкція» налічують 8 виробничих ліній. Номенклатура продукції налічує 92 одиниці різними типорозмірами: зовнішнім діаметром труби від 20 мм до 630 мм та товщиною стінки від 2,0 мм до 57,2 мм.
Відповідно до п. 5.1. Договору: ціна роботи за Договором визначається окремо за кожний місяць, виходячи із кількості сировини переробленої на протязі місяця, про що складається «додаткова угода, яка є невід'ємною частиною Договору.
На виконання Договору, протягом 2011 року TOB «Укрполімерконструкція» переробило для TOB «ТД «Укрполімерконструкція» 696 018, 858 кг ПВНД, а саме з розбивкою помісячно.
Сторони Договору узгоджували ціну переробки 1 кг сировини щомісячно в останній день місяця виходячи з обсягу переробленої сировини, що оформлене відповідними додатковими угодами.
Ціна переробки сировини встановлена на рівні 3,00 грн. без ПДВ у період з січня по серпень 2011 року, 2,50 грн. без ПДВ у жовтні 2011 року та 0,83 грн. без ПДВ у вересні, листопаді та грудні 2011 року. Сукупний дохід визначається шляхом добутку ціни переробки на обсяг переробки. Обсяг сукупного доходу кореспондує з обсягом переробленої сировини. Чим більше сировини перероблено - тим більше сукупний дохід підприємства. Диференціація цін, пояснюється збільшенням обсягів виробництва. Обсяг переробки сировини на рівні 55 000 кг. на місяць є точкою беззбитковості, тобто обсяг операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сумі витрат на одиницю продукції. Якщо обсяг переробки перевищує 55 000 кг. витрати на одиницю продукції зменшуються з виробництвом кожної наступної одиниці.
Враховуючи періодичне збільшення обсягів переробки у різні місяці ТОВ «Укрполімерконструкція» визначено ціни переробки 1 кг. сировини для виробництва поліетиленових труб та фасонних виробів. А саме, з урахуванням значних обсягів переробки сировини у вересні (29,52 % від річного обсягу), листопаді (18,52 % від річного обсягу), грудні (12,23 % від річного обсягу), в ці місяці при розрахунку ціни переробки 1 кг. сировини застосовувався коефіцієнт 0.261 до базової ціни.
У той же час, співробітники Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області при проведенні податкової перевірки ТОВ «Укрполімерконструкція» не проведено аналіз показників, які визначають собівартість переробки поліетилену.
Відповідність такої ціни рівню ринкової поставлено Податковим органом під сумнів та здійснено власний розрахунок звичайної ціни переробки поліетилену на підставі податкових накладних по поставках готової продукції, виписаних платником податків у відповідних місяцях, за які проводився розрахунок.
Визначення «звичайної ціни» у господарських відносинах між TOB «Укрполімерконструкція» та TOB «ТД «Укрполімерконструкція» здійснено Податковим органом виключно на підставі податкових накладних, у зв'язку із чим податковий орган прийшов до хибного висновку про невідповідність ціни переробки поліетилену рівню ринкових.
Приймаючі оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючий орган не врахував, що господарські відносини між TOB «Укрполімерконструкція» та TOB «ТД «Укрполімерконструкція» є стійкими протягом тривалого часу (договір підряду укладено у 2006 році, а перевірка проведена за 2011 рік), характеризуються плановістю (контрагент заздалегідь розміщує замовлення на виробництво із чітко визначеними кількістю та типорозмірами продукції, яку необхідно виготовити) та фінансовою прозорістю (контрагент здійснює розрахунок із підприємством щомісячно наприкінці відповідного місяця у повному обсязі). Всі ці фактори впливають на ціноутворення саме у відносинах між зазначеними контрагентами, а господарські відносини з поставки готової продукції невеликими партіями великій кількості контрагентів не можуть слугувати підґрунтям для визначення ціни переробки.
Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Пункт 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.
Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. А саме, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Іноді, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при встановленні факту невідповідності рівня звичайних цін, за якими здійснювалася реалізація продукції, податковий орган не використовував інформацію про укладені, на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, із врахуванням звичайних, при укладанні угод між непов'язаними особами, надбавок чи знижок до ціни, тощо.
Також, ст. 62 Господарського кодексу України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.
Згідно з визначенням, наведеним у Господарському кодексі України, ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання на всі види продукції (робіт, послуг) самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання. Виняток становлять види продукції (робіт, послуг), щодо яких встановлено державні ціни.
До того ж, чинне законодавство України гарантує суб'єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 року № К/9991/30019/12.
При розгляді справи в суді І інстанції інспектор пояснив, що він дійшов до висновку про заниження звичайних цін не використовуючи будь-якої інформації, окрім інформації взятої з відносин між позивачем та TOB «ТД «Укрполімерконструкція».
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України: «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».
В оскаржуваній постанові суддя безпідставно, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України надав перевагу доказам податкового органу над доказами позивача, а саме акту, в якому викладена суб'єктивна думка інспектора податкової служби.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було неналежно досліджено рівень звичайних цін, що призвело до винесення неправомірних податкових повідомлень-рішень.
Отже, висновки суду І інстанції, викладені у постанові від 21 липня 2014 року стосовно порушення TOB «Укрполімерконструкція» приписів пункту 153.2 ст. 153, пункту 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, є помилковими.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні достатні правові підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001022202 та № 0001012202 від 21 січня 2014 року. Тому колегія суддів приходить до висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційна скарга є обґрунтованою, її доводи знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, висновки суду першої інстанції - спростовані, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленння-рішенння Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0001022202 та № 0001012202 від 21 січня 2014 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 19.02.2015 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.