Справа: № 826/14122/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
17 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ДТГО «ПЗЗ», ТОВ «Строй Плюс 2012», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Армапак», ТОВ «Фірма «Кріогенсервіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Внучата», ТОВ «Практікер Україна» та КП «Спецжитлофонд». Апелянт вважає, що оскільки спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, господарські операції відбулись, сторонами виконані свої обов'язки за договорами, позивачем правомірно віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07 квітня 2014 року по 23 квітня 2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ « 703 МОЗКО» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 28 квітня 2014 року №189/15-01-50/36476658, в якому встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року на 6756,00 грн., квітень 2013 року - 48605,00 грн., травень 2013 року - 366,00 грн., червень 2013 року - 8458,00 грн., грудень 2013 року - 320,00 грн.; порушення 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду за лютий 2014 року на 43303,00 грн.; порушення п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено розмір суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету в розмірі 360,00 грн.
На підставі акту перевірки №189/15-01-50/36476658 від 28 квітня 2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2014 року №0000231501, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64505,00 грн.; №0000241501, згідно якого за порушення п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450,00 грн., у тому числі 360,00 грн. за основним платежем та 90,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
На вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем подано скарги до ГУ Міндоходів у м.Києві та Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду яких рішеннями ГУ Міндоходів у м.Києві від 28 липня 2014 року №6765/10/26-15-10-06-15 та Державної фіскальної служби України від 19 серпня 2014 року №1941/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товару (послуг) або в разі якщо придбаний товар (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатися до податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
У відповідності до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
В силу п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до п.201.11 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, серед іншого, транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Строй-Плюс 2012» (підрядник) укладено договір №03-12.02 (пусконалагоджувальні роботи) від 12 лютого 2013 року, відповідно до умов якого замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання пусконалагоджувальних робіт котельні загальною потужністю 8,7 МВт на об'єкті «Будівництво промтоварних та розподільчих складів з окремо розташованою будівлею холодильника та благоустроєм прилеглої території та території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області». Зміст та обсяг робіт, що підлягають виконанню, визначаються кошторисом, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2).
На підтвердження виконання умов за вищевказаним договором позивачем надано акти надання послуг (виконання робіт) від 25 березня 2013 року, №0504 від 05 квітня 2013 року, податкові накладні №28 від 25 березня 2013 року, №13 від 05 квітня 2013 року, технічний звіт разом із доданими до нього документами, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів за надані послуги.
Між позивачем (підрядник) та ТОВ «Армабуд-Тех» (субпідрядник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт №01-2012 від 20 грудня 2012 року, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до завдання на проектування та умов договору виконання у 2012-2013 роках робіт з розробки «Проектно-кошторисної документації» стадії «РП» з реконструкції квартальної котельні «Санаторій «Перемога» та її теплових мереж у Святошинському районі в обсягах: Розділів проекту «Архітектурно-будівельна частина» в обсягах: Архітектурно-будівельні рішення; конструкції залізобетонні.
На підтвердження виконання умов за вищевказаним договором позивачем надано акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації №1 від 12 квітня 2013 року про передачу позивачу етапу, що здається, « 13/12-12-3-АБ Архітектурно-будівельні рішення», податкову накладну №120 від 12 квітня 2013 року, банківські виписки на підтвердження перерахування коштів за виконані роботи.
Результати виконаних робіт за вищевказаним договором передано замовнику КП «Спецжитлофонд» за накладною №АП-091 від 17 вересня 2014 року в рамках робочого проекту «Реконструкція квартальної котельні «Санаторій «Перемога» та її теплових мереж у Святошинському районі м.Києва».
Позивачем придбано залізничні квитки на потяг «Київ-Сімферополь» на 20 березня 2013 року та «Сімферополь-Київ» 21 березня 2013 року, до вартості яких включено ПДВ в загальному розмірі 281,00 грн., що позивачем включено до податкового кредиту на підставі залізничних квитків. За даними квитками їздили директор та заступник директора ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до м.Євпаторія у в/ч НОМЕР_1 з метою проведення переговорів з виробничих питань згідно договору №15 від 15 березня 2012 року, що підтверджується наказом про відрядження №4-В від 20 березня 2013 року, посвідченнями про відрядження №6 та №7 із відмітками про прибуття-вибуття, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №11, №12 від 26 березня 2013 року.
Крім того, позивачем придбано залізничний квиток на потяг «Київ-Сімферополь» на 14 грудня 2013 року, до вартості якого включено ПДВ в загальному розмірі 52,41 грн. За даним квитком їздив директор ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання» до м.Євпаторія у в/ч НОМЕР_1 з метою прийому-передачі парогенератора Цертусс згідно договору №252 від 24 серпня 2013 року, що підтверджується наказом про відрядження №7-В від 12 грудня 2013 року, посвідченням про відрядження із відмітками про прибуття-вибуття, звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №38 від 16 грудня 2013 року.
Позивачем у ТОВ «Кріогенсервіс» придбано кисень (для різки металу) та вуглекислоту (для зварювальних робіт), що підтверджується видатковими накладними №86 від 23 травня 2013 року, №48 від 08 липня 2013 року, податковими накладними №2513 від 11 квітня 2013 року, №6356 від 29 квітня 2013 року, банківськими виписками про перерахування коштів за поставлений товар, накладною-вимогою на підпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №6 від 28 травня 2013 року.
Крім того, позивачем у ТОВ «Армапак» придбано електроди та відрізні круги, що підтверджується видатковою накладною №932 від 17 травня 2013 року, податковою накладною №559 від 30 квітня 2013 року, банківською випискою про перерахування коштів за поставлений товар.
Між позивачем (учасник) та КП «Спецжитлофонд» (замовник) укладено договір про закупівлю проектних робіт за державні кошти №13/12-12 від 13 грудня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а учасник забезпечує відповідно до завдання на проектування та умов договору виконання у 2012-2013 роках робіт з розробки «Проектно-кошторисної документації» стадії «РП» з реконструкції квартальної котельні «Санаторій «Перемога» та її теплових мереж у Святошинському районі» в обсягах, визначених у завданні на проектування.
На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації від 22 квітня 2013 року, податкову накладну №20 від 01 червня 2013 року та банківську виписку.
Позивачем у ТОВ «Епіцентр-К» придбано павільйон, стіл та стільці пластикові, що підтверджується товарним чеком №Кнк/КС-1136518 від 14 травня 2013 року, касовим чеком від 14 травня 2013 року, податковою накладною №18253/024 від 14 травня 2013 року, карткою обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів, для участі у виставці «Aqua-Therm 2013» в період з 14 травня 2013 року по 17 травня 2013 року згідно договору участі у виставці №ПЕ-0001443 від 27 лютого 2013 року, укладеного між позивачем та ДП «Прем'єр Експо»; вилки плоскі, вилки кутові, гніздо із заземленням, що підтверджується товарним чеком №Кнк/КС-0823940 від 14 травня 2013 року, касовим чеком від 14 квітня 2013 року та податковою накладною №13993/024 від 14 квітня 2013 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, та які були використані для транспортабельної котельної установки; придбано у червні 2013 року матеріали для виробничих потреб, що підтверджується видатковими накладними від 14 червня 2013 року, 20 червня 2013 року, 27 червня 2013 року, 29 червня 2013 року, касовими чеками від 27 червня 2013 року, 29 червня 2013 року, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №18 від 27 червня 2013 року, №19 від 29 червня 2013 року, банківськими виписками про оплату товару.
У грудні 2013 року позивачем придбано у ТОВ «Внучата» складові частини котлів та металовироби, а саме: комплекти вузлів та деталей для котла КВВ-1,0 МВт (обшивка котла, димоходи, рама), труба х/д та г/д в асортименті, комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-1,25 МВт (обшива котла, димоходи, рама), комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-1,25 МВт (панелі котла), комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-1,0 МВт, комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-0 МВт (конвективна частина, двері), комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-1,25 МВт (охолоджувальні двері котра), комплекти вузлів та деталей для котла КСВа-1,25 МВт (конвективна частина), металовироби (листи, круги, швелери) в асортименті.
На підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем надано видаткові накладні №2 від 10 грудня 2013 року, №4, №5, №7 від 12 грудня 2013 року, №6 від 14 грудня 2013 року, №8 від 18 грудня 2013 року, №10 від 22 грудня 2013 року, №11, №12 від 26 грудня 2013 року, податкові накладні №26 від 10 грудня 2013 року, №32, №33, №34 від 12 грудня 2013 року, №41 від 14 грудня 2013 року, №50 від 18 грудня 2013 року, №57 від 22 грудня 2013 року, №73, №74 від 26 грудня 2013 року, банківські виписки на підтвердження перерахунку коштів на рахунок контрагента.
Позивачем у ТОВ «Практікер Україна» в лютому 2014 року придбано компресор повітряний, масло для поршньових компресорів, шланг спіральний, штуцер, що підтверджується видатковою накладною №498 від 20 лютого 2014 року та податковою накладною №808 від 20 лютого 2014 року, а також хомути, кабель сигнальний, трубу гофровану, що підтверджується видатковою накладною №503 від 20 лютого 2014 року та податковою накладною №819 від 20 лютого 2014 року, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №7 від 23 лютого 2014 року. Підприємством зазначені товари придбані в рамках господарської діяльності та видані директору на придбання кошти проведені по касі, що підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, №4 від 21 лютого 2014 року.
Позивачем, основним видом діяльності якого є виробництво радіаторів і котлів центрального опалення; виробництво інших кранів і клапанів; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, надано докази, що більша частина товарів (комплектуючих), придбаних у 2013 році, пов'язана з виготовленням транспортабельної котельної установки (ТКУ-2,5 ГМН) за договором №02-10 від 27 лютого 2013 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Роснефтекомплект-Казахстан». Товар виготовлено та експортовано покупцю в жовтні 2013 року, що підтверджується відповідною митною декларацією.
Крім того, придбані комплектуючи були використані для виготовлення котлів в рамках господарської діяльності позивача, які реалізовані ТОВ «Стікс-Оіл», БМПП «Ольга»,
В акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що серед постачальників позивача виявлено постачальників, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, у березні 2013 року - ДТГО «ПЗЗ», у квітні 2013 року - ТОВ «Армабуд-тех», у травні 2013 року - ТОВ «Армапак», ТОВ «Фірма «Кріогенсервіс», у червні 2013 року - ТОВ «Епіцентр-К», КП «Спецжитлофонд» (у складі податкових зобов'язань позивача), у грудні 2013 року - ТОВ «Внучата», ДТГО «ПЗЗ», у лютому 2014 року - ТОВ «Практікер Україна», а також виявлено постачальника, який здійснює операції, не обумовлені економічними причинами, у березні-квітні 2013 року - ТОВ «Строй плюс 2012».
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ « 703 Металообробний завод котельного обладнання» повинен був включити податкову накладну №20 від 01 червня 2013 року, виписану позивачем на підставі договору про закупівлю проектних робіт за державні кошти №13/12-12 від 13 грудня 2012 року, укладеного між ним та КП «Спецжитлофонд», до складу податкових зобов'язань з ПДВ червня 2013 року, однак, внаслідок помилки в декларації за червень 2013 року ці зобов'язання не зазначені. Натомість, помилка згідно п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України виправлена у липні 2013 році, сума ПДВ у розмірі 7950,00 грн. включена до складу податкових зобов'язань позивача та відображена у декларації за липень 2013 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2013 року та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), тому на момент проведення перевірки у квітні 2014 року позивачем у повному обсязі включено та задекларовано зобов'язання з ПДВ по відносинам з КП «Спецжитлофонд». При цьому, враховуючи, що згідно податкової декларації за червень 2013 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), становить 129261 грн., помилкове незазначення податкових зобов'язань позивача в розмірі 7950,00 грн. в декларації за червень 2013 року не призвело до втрат бюджету та заниження податку на додану вартість.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС від 14 травня 2013 року №530/22.1-7/38322843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Строй Плюс 2012» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року», акті ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС від 04 липня 2013 року №190/22.1-7/38322843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Строй Плюс 2012» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року», акті Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 17 квітня 2014 року №1046/22-03/32938801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Внучата» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ФГ «ЛАН-ЛВП» за вересень 2013 року, ТОВ «Ротор-Ф» за листопад 2013 року, грудень 2013 року, лютий 2014 року», якими встановлено відсутність у вищевказаних товариств достатніх адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а тому і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами, діяльність товариств у перевіряємий період має ознаки нереальності здійснення по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників та підприємств-покупців.
Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.
Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ДТГО «ПЗЗ», ТОВ «Строй Плюс 2012», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Армапак», ТОВ «Фірма «Кріогенсервіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Внучата», ТОВ «Практікер Україна» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.
Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності контрагентами позивача та наявності наміру у сторін щодо уникнення або зменшення оподаткування фінансових результатів виконання господарських операцій, укладання правочину з порушенням компетенції.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт надання контрагентами позивача відповідних послуг (робіт) чи продажу товарів, та доказів, які б могли підтвердити, що такі роботи виконано, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме поданими до суду документами, які підтверджують надання таких послуг (робіт), поставку товарів, використання товару та результатів робіт у власній господарській діяльності.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами виконання контрагентами умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі транспортних квитків, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, та податкових накладних, отриманих від платників податку -ТОВ «Строй Плюс 2012», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Армапак», ТОВ «Фірма «Кріогенсервіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Внучата», ТОВ «Практікер Україна», до складу податкових зобов'язань включено суму ПДВ по взаємовідносинах з КП «Спецжитлофонд», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (надання послуг) та проведення оплати за нього, використання придбаного товару (результатів наданих послуг) у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2014 року №0000231501, №0000241501, які є протиправними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 листопада 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю « 703 Металообробний завод котельного обладнання» задовольнити.
Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 21 травня 2014 року №0000231501 та №0000241501.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2015 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.