Справа: № 826/16915/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
18 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі правління Фонду про зобов'язання прийняти рішення, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі правління Фонду (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача прийняти рішення у формі постанови про встановлення відповідного коефіцієнту по підвищенню страхових виплат з 01 березня 2014 року, у зв'язку із підвищенням середньої заробітної плати по Україні за 2013 рік для перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 17 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
З викладеного позивачем у його позовній заяві, вбачається, що не зважаючи на підвищення середньої заробітної плати по Україні за 2013 рік, відповідачем протиправно не було прийнято відповідного рішення у формі постанови про встановлення відповідного коефіцієнту по підвищенню страхових виплат з 1 березня 2014 року, у зв'язку із таким підвищенням середньої заробітної плати по Україні за 2013 рік.
Враховуючи зазначене, та вважаючи протиправною бездіяльність відповідача з даного приводу, позивач звернувся за захистом своїх порушених, на його думку, прав та інтересів до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон), страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідно до ст. 17 Закону, до складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: держави, застрахованих осіб, роботодавців.
Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об'єднаннями профспілок та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців.
Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.
Згідно з пунктом 7 частини 7 статті 17 Закону, правління Фонду затверджує, в тому числі, Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Частиною дванадцятою статті 17 Закону передбачено, що рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою.
Рішення правління Фонду, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Так, Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджено постановою правління Фонду від 27.04.2007 року № 24 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982 (далі - Порядок).
Підпунктом 3.8.1. Порядку визначено, що підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків (підпункт 3.8.2. Порядку).
Відповідно до ч. 2 ст. 29 базового Закону, перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Таким чином, ч. 2 ст. 29 Закону визначає лише підставу перерахування страхових виплат.
Вказані висновки також підтверджено в ухвалі Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у справі № 2-5/2010 від 10.02.2010 року.
Зі змісту пункту 3 установчої частини вказаної ухвали слідує, що ч. 2 ст. 29 Закону визначає лише підставу перерахування страхових виплат - це «зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки», а не розмір коефіцієнта такого перерахунку.
Згідно з п. 6.4.2. Порядку, щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право, перераховуються з 1 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду.
Отже, повноваженнями щодо встановлення коефіцієнта підвищення страхових виплат наділене саме правління Фонду.
З даного приводу, як підтверджується наявними матеріалами справи, на останньому засіданні правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, що відбулося 12.06.2014 року, розгляд проекту постанови щодо внесення змін до Порядку щодо встановлення коефіцієнту підвищення страхових виплат для перерахунку з 01 березня щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) було перенесено на наступне засідання правління Фонду.
Правління Фонду доручило виконавчій дирекції Фонду спільно з відповідними постійними комісіями правління Фонду підготувати пропозиції щодо пошуку додаткових фінансових ресурсів для проведення такого перерахунку.
В подальшому, як також підтверджується наявними у справі доказами, на виконання вимог ст. 17 та ч. 2 ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», правлінням Фонду було прийнято постанову від 11.12.2014 року № 19 про встановлення коефіцієнту підвищення страхових виплат у 2014 року у розмірі 1,079 (про що саме просив позивач у позовній заяві) та на даний час виконавча дирекція Фонду здійснює передбачені законодавством заходи щодо державної реєстрації постанови правління Фонду від 11.12.2014 року № 19 «Про внесення змін до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат».
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, враховуючи те, що правлінням Фонду на даний час було самостійно прийняте рішення в формі постанови від 11.12.2014 року № 19 про встановлення коефіцієнту підвищення страхових виплат з 01.03.2014 року, у зв'язку із зростанням у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки (про що саме просив позивач у позовній заяві), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в судовому порядку, оскільки останні були задоволені відповідачем у добровільному порядку.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.