ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.02.2015Справа №910/29807/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Дарниця-2"
про стягнення 62 396,99 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
від позивача: Шевченко О.М., Залерцов М.О. за дов.
від відповідача: Сергієнко С.В., Кравець Д.М. за дов.
10.02.2015р. у засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення 49 044,78 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, 6416,41 грн. інфляційних втрат, 1497,71 грн. 3% річних, 533,60 грн. пені, 4904,48 грн. штрафу за договором № 9778/4-14-с на постачання питної води та водовідведення від 28.12.2001р.
28.01.2015р. та 30.01.2015р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.
09.02.2015р. через відділ діловодства суду відповідачем подані документи по справі та клопотання про фіксування судового процесу справи за допомогою звукозаписувальної техніки, яке судом задоволено.
09.02.2015р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не надано актів зняття показів з водолічильника, зазначає, що укладеним з позивачем договором № 9778/4-14-с від 28.12.2001р. не передбачено надання послуги з гарячого водопостачання, яке фактично відповідач отримує від ПАТ «Київенерго» на підставі договору № 7560858 від 01.10.2000р. Пояснює, що умовами п.3.4 укладеного сторонами договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, тому визначення об'ємів стоків гарячої води та вимогу про сплату за цю послугу, вважає безпідставними. Подав контррозрахунок суми позову, відповідно до якого заборгованість перед позивачем у розмірі 24 493,64 грн. за період з 01.09.2012р. по 31.06.2014р. постачання послуг холодного водопостачання та водовідведення, 191,99 грн. інфляційних втрат, 854,35 грн. 3% річних, 337,09 грн. пені
12.02.2015р. та 17.02.2015р. через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення та заперечення на доводи відповідача.
17.02.2015р. через канцелярію суду відповідач подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких стверджує, що ПАТ «АК «Київводоканал» надано акти зняття показів з водо лічильників на холодну воду, за винятком актів за червень 2014р., таким чином позивач довів об'єкти наданих послуг з холодного водопостачання на суму 22 661,46 грн. та підставність нарахування 337,09 грн. пені, 854,35 грн. 3% річних, 172,67 грн. інфляційних втрат; просить відмовити у задоволенні в частині стягнення коштів за холодну воду, яка йде на підігрів та прийняті стоки гарячої води.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:
28.12.2001 року між ВАТ «АК «Київводоканал» (постачальник за договором), правонаступником якого є позивач, та ЖБК «Дарниця-2» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 9778/4-14-с, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент - розраховуватись за вищевказані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р.
Відповідно до п.п.3.1,3.4 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників (п. 3.4 договору).
Абонент розраховується за надані послуги за водопостачання та водовідведення у порядку встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжного документу до банківської установи (п.3.6 договору).
Сторони у п.3.5 договору погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником розрахункового документа до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Згідно пункту 5.1, договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Доказів припинення договору в установленому порядку суду надано не було.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір є змішаний та має ознаки договору купівлі-продажу та договору надання послуг.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, укладення між позивачем та відповідачем договору було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги з водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за №936/15627, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
З розгорнутого розрахунку позивача вбачається, що за період з 01.09.2012р. по 30.06.2014р. по договору № 9778/4-14-с від 28.12.2001 року відповідачу було виставлено рахунки за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 410 716,08 грн., а отримано плату за вказані послуги по договору на суму 361 671,30 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 49 044,78 грн.
Судом встановлено, що складовою частиною заявленого до стягнення основного боргу у сумі 49 044,78 грн. є вимога про оплату послуг з гарячого водопостачання (питна вода та стоки за кодом 2-50883) в сумі 24 551,14 грн., з яких стоки становлять 8764,35 грн., а гаряча вода 15786,79 грн.
Відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором. Отже, вартість спожитої води, яка йде на підігрів, має оплачуватися балансоутримувачем відповідного теплового пункту.
З матеріалів справи слідує, що на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.
Відповідно до положень ст. 257 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу та підігріту воду (енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити таку енергію. Тобто, гаряча та підігріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової водопостачання є виробник та/або постачальник електроенергії.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (споживач) та ПАТ «Київенерго» (постачальник) був укладений договір № 7560856 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є виробництво та постачання теплової енергії споживачу для потреб з опалення та гарячого водопостачання.
Таким чином, позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання, як самостійного різновиду енергії (продукції) і у нього відсутні підстави нарахування відповідачу заборгованості за послуги з надання води, що була поставлена для підігріву на теплові пункти ПАТ АК «Київенерго».
Стосовно боргу за послуги з приймання стоків гарячої води, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно- каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.
Правилами № 37 визначено поняття стічних вод- усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств (з урахуванням субабонентів).
Пунктом 2.2 Правил №37 передбачено обов'язок Водоканалу забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту.
Згідно з п. 2.4 Правил № 37, підприємства (зазначені в п. 1.2) зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.
Так за умовами укладеного між сторонами договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1 договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п. 3.3 договору).
З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу -заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з вересня 2012р. по червень 2014р. за надані послуги холодного водопостачання та водовідведення по договору за кодом 2-883 у сумі 24 493,64 грн. та за кодом 2-50883 у сумі 8764,35 грн. за водовідведення (стоки), всього у сумі 33 257,99 грн.
Доказів здійснення оплати відповідачем суми 33 257,99 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки (пені, штрафу).
Пунктом 4.1 договору визначено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми.
Відповідно до п. 4.2 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нараховані позивачем 6416,41 грн. інфляційних втрат, 1497,71 грн. 3% річних, 533,60 грн. пені, 4904,48 грн. штрафу за договором № 9778/4-14-с на поставку питної води та водовідведення від 28.12.2001р. після здійснення перерахунку, з урахуванням контррозрахунку відповідача, шляхом нарахування на суму 24 493,64 грн. боргу за кодом 2-883 та на суму 8764,35 грн. боргу за кодом 2-50883 задовольняються судом у сумі 353,87 грн. пені, , 1141,26 грн. 3% річних, 1340,03 грн. інфляційних втрат, 3325,80 грн. штрафу
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 33 257,99 грн. основного боргу, 353,87 грн. пені, 1141,26 грн. 3% річних, 1340,03 грн. інфляційних втрат, 3325,80 грн. штрафу. В решті позову належить відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Дарниця-2" (02068, м.Київ, вул. Анни Ахматової, 17, код ЄДРПОУ 22885588) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 33 257 (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 99 коп. основного боргу, 353 (триста п'ятдесят три) грн. 87 коп. пені, 1141 (одну тисячу сто сорок одну) грн. 26 коп. 3% річних, 1340 (одну тисячу триста сорок) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 3325 (три тисячі триста двадцять п'ять) грн. 80 коп. штрафу, 1154 (одну тисячу сто п'ятдесят чотири) грн. 20 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
2. В решті позову відмовити.
Суддя О.М. Ярмак
Повне рішення складено 23.02.2015р.