ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.02.2015Справа №910/26448/14
За первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк»
До Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг»
Про визнання незаконним звернення стягнення на грошові кошти та стягнення
безпідставно списаних грошових коштів у розмірі15 150 000,00 грн.
За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»
До Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк»
Про визнання зобов'язань припиненими
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Баранов О.В, - по дов. № 4 від 17.10.2014
від відповідача Сайко Ю.В. - по дов. № 198 від 29.12.2014
від третьої особи не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» до Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» про:
- визнання незаконним звернення стягнення Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» на грошові кошти у сумі 150 000,00 грн., що знаходяться на рахунку № 16128064833004 відкритого в АТ «Банк Національний Кредит» на ім'я АТ «Фінростбанк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012;
- визнання незаконним звернення стягнення Публічним акціонерним товариством «Банк Національний Кредит» на грошові кошти у сумі 15 000 000,00 грн., що знаходяться на рахунку № 16129064833003 відкритого в АТ «Банк Національний Кредит» на ім'я АТ «Фінростбанк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на користь Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» безпідставно списані грошові кошти у сумі 15 150 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.12.2010 між позивачем та відповідачем було укладено два договори міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД та № 06122010-2/МБД від 06.12.2010, відповідно до яких позивач надав, а відповідач прийняв грошові кошти в загальному розмірі 15 150 000,00 грн. 30.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» (позичальник) та відповідачем було укладено кредитний договір № 180ю/2012/05-1511/2-1, згідно якого позичальник отримав кредит в розмірі 15 000 00,00 грн. В забезпечення умов кредитного договору між позивачем (як поручителем) та відповідачем 30.08.2012 укладено два договори застави майнових прав № 04-1523/1-1 та № 04-1525/1-1, відповідно до яких в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач передає в заставу майнові права на отримання грошових коштів в загальному розмірі 15 150 000,00 грн. (вклад) та нараховані проценти, що випливають з договорів міжбанківського вкладу (депозиту), зазначених вище. Також між сторонами укладено два договори відступлення права вимоги № 04-1524/1-1 та № 04-1526/1-1 від 30.08.2012, згідно яких позивач передав відповідачу як новому кредитору право вимоги за договорами міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД та № 06122010-2/МБД від 06.12.2010. 12.09.2014 позивач отримав повідомлення від відповідача про списання коштів позивача на підставі договорів застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Строк повернення сум вкладу за договорами депозиту настав 01.09.2014 та відповідач не здійснив перерахування грошових коштів позивачу та на момент здійснення списання коштів у відповідача було відсутнє право договірного списання коштів, оскільки строк виконання зобов'язання за кредитним договором не настав та відсутні порушення зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 порушено провадження у справі № 910/26448/14 та призначено справу до розгляду на 16.12.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26448/14 від 16.12.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 01.12.2014, розгляд справи був відкладений на 13.01.2015.
30.12.2014 Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит»звернулась до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» про
- визнання зобов'язання за договором міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010 припиненим, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
- визнання зобов'язання за договором міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 припиненим, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26448/14 від 06.01.2015 прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/26448/14.
Відповідачем за первісним позовом в судовому засіданні 13.01.2015 заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26448/14 від 13.01.2015залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самосійних вимог на предмет за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг», розгляд справи відкладено на 27.01.2015.
Відповідач за первісним позовом у поданому 23.01.2015 до відділу діловодства суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки з кредитного договору, договорів застави та договорів депозиту кошти позивача у розмірі 15 150 000,00 є заставленим майном ПАТ «Фіростбанк», при цьому кінцевим терміном повернення кредиту, що забезпечувався заставою вкладу було 25.08.20014. Разом з цим, 30.08.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договори відступлення права вимоги під відкладальною обставиною № 04-1524/1-1 та № 04-1526/1-1, згідно яких (з урахуванням внесення змін 03.09.2013) у випадку порушення клієнтом умов кредитного договору, а саме не повернення відповідачу до 26.08.2014 кредиту у розмірі 15 000 000,00 грн. до ПАТ «Банк Національний кредит» переходить право вимоги за договорами депозиту. Клієнт кредит у встановлений строк не повернув. У відповідності до договорів відступлення, відповідач набув прав кредитора за договорами депозиту, тобто, в даному випадку мало місце виконання цих договорів пов'язане зі зміною власника коштів за правилами цесії та жодним чином не процедура звернення стягнення на заставлене майно позивача чи задоволення вимог його кредитора, як про це стверджує ПАТ «Фінростбанк». Крім того, вимоги ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять заборони щодо застосування під час тимчасової адміністрації правила ст. 606 Цивільного кодексу України, на відміну від обмеження зарахування зустрічних однорідних вимог (ст. 601 Цивільного кодексу України). Таким чнном, зобов'язання за договорами депозиту, є з 26.08.2014 припиненими, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст.606 Цивільного кодексу Українн), що в розрізі спірних правовідносин повністю виключає задоволення нозовннх вимог ПАТ «Фінростбанк», оскільки відповідач з вищезазначеної дати не є зобов'язаною особою у відношенні позивача.
Позивачем за первісним позовом 27.01.2015 до відділу діловодства суду подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/26448/14 та у зв'язку з неможливістю направити представника в судове засідання відкласти розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/26448/14 та відкладено розгляд справи на 05.02.2015.
Відповідач за зустрічним позовом у поданому в судовому засіданні 05.02.2015 відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки позивачем не доведено факту надання ТОВ «Приватконсалтінг» кредитних коштів у розмірі 15 000 000,00 грн. Рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні. Отже твердження позивача про наявність заборгованості за кредитним договором вважає безпідставними. Розрахунок суми заборгованості за кредитним договором здійснено одноособово без врахування думок ТОВ «Приватконсалтінг». Зазначає, що жодним пунктом договорів відступлення, на підставі яких було списано кошти, які належать ПАТ «Фінростбанк» не передбачено списання коштів в договорному порядку. Жодного разу позивач не надсилав повідомлення на адресу відповідача про порушення зобов'язань ТОВ «Приватконсалтінг» за кредитним договором, чим фактично позбавив відповідача можливості виконати свої обов'язки відповідно до умов договорів, які було укладено в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Приватконсалтінг» за кредитним договором. Також жодне положення договорів відступлення або договорів, які було укладено в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Приватконсалтінг» за кредитним договором не містіть інформації про те, що списання коштів, повинно було здійснюватися без повідомлення ПАТ «Фінростбанк». Дії позивача здійснені на свій власний розсуд, без достатніх правових підстав та призвели до порушення прав відповідача.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 05.02.2015 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 05.02.2015 проти задоволення позовних вимог за первісним позов заперечував.
Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні 05.02.2015 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні 05.02.2015 проти задоволення позовних вимог за первісним позов заперечував.
В судовому засіданні 05.02.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.02.2015.
В судовому засіданні 10.02.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
06.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (банк) укладено договір міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД (далі - договір депозиту № 06122010-1/МБД).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору депозиту № 06122010-1/МБД вкладник передав банку, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 15 000 000,00 грн. на строк з 06.12.2010 по 05.12.2011 (день повернення вкладу).
06.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (банк) укладено договір міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-2/МБД (далі - договір депозиту № 06122010-2/МБД).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору депозиту № 06122010-2/МБД вкладник передав банку, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн. на строк з 06.12.2010 по 05.12.2011 (день повернення вкладу).
30.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» (позичальник) було укладено договір кредиту № 180ю/2012/05-1511/2-1 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 15 000 000,00 грн., зі сплатою 6 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 27.08.2013, на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.3. кредитного договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає з:
1.3.1. майновим поручителем ПАТ «Фінростбанк» договір застави майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку, згідно міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010 в сумі 15 000 000,00 грн.;
1.3.2. майновим поручителем ПАТ «Фінростбанк» договір застави майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку, згідно міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 в сумі 150 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку в ПАТ «Банк Національний кредит».
Згідно заяви ТОВ «Приватконсалтінг» від 30.08.2012, останнє з метою проведення платіжного доручення № 1 від 30.08.2012. звернулось до ПАТ «Банк Національний кредит» з проханням здійснити видачу кредиту в сумі 15 000 000,00 грн. на свій поточний рахунок в ПАТ «Банк Національний кредит».
Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Банк Національний кредит» на виконання умов кредитного договору 30.08.2012 було видано ТОВ «Приватконсалтінг» кредит в розмірі 15 000 000,00 грн.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
30.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 04-1525/1-1 (далі - договір застави № 04-1525/1-1).
Згідно з п. 1.1. договору застави № 04-1525/1-1 за цим договором заставодавець у якості забезпечення виконання всіх зобов'язань позичальника за договором кредиту №180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012 (основний договір), передає заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів в сумі 15 000 000,00 грн., включаючи сам вклад в сумі 15 000 000,00 грн., нараховані проценти в розмірі 4,10 процентів річних на нього, що випливають з договору міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010, згідно з яким заставодавець виступає вкладником (предмет застави).
30.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 04-1523/1-1 (далі - договір застави № 04-1523/1-1).
Згідно з п. 1.1. договору застави № 04-1523/1-1 за цим договором заставодавець у якості забезпечення виконання всіх зобов'язань позичальника за договором кредиту №180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012 (основний договір), передає заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів в сумі 150 000,00 грн., включаючи сам вклад в сумі 150 000,00 грн., нараховані проценти в розмірі 16 процентів річних на нього, що випливають з договору міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-2/МБД від 06.12.2010, згідно з яким заставодавець виступає вкладником (предмет застави).
Відповідно до п. 1.1.1. договорів застави № 04-1525/1-1 та № 04-1523/1-1 боржником по відношенню до заставодавця за договорами міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010 та № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 є заставодержатель.
Згідно з п. 1.2. договорів застави № 04-1525/1-1 та № 04-1523/1-1 суттю забезпечених заставою вимог є виконання зобов'язань позичальником перед заставодержателем, зокрема повернення кредиту в сумі 15 000 000,00 грн., з порядком його погашення, передбаченим основним договором, та кінцевим терміном погашення кредиту до 27.08.2013.
Відповідно до п. 1.2.5. договорів застави № 04-1525/1-1 та № 04-1523/1-1 заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо на час настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано належним чином згідно з умовами основного договору.
Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
30.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 04-1524/1-1 (далі - договір відступлення № 04-1524/1-1).
30.08.2012 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 04-1526/1-1 (далі - договір відступлення № 04-1526/1-1).
Відповідно до п. 1.1. договорів відступлення № 04-1524/1-1 та № 04-1526/1-1 первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимоги за договорами міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010 та № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 (основний договір), укладеним між первісним кредитором і новим кредитором. Вклад за основним договором здійснюється шляхом розміщення в установі нового кредитора грошових коштів.
Згідно з п. 1.2. договорів відступлення № 04-1524/1-1 та № 04-1526/1-1 ці договори укладено під відкладальною обставиною, що - Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг», яке виступає позичальником перед новим кредитором за договором кредиту № 180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012, не виконає (або виконає не в повному обсязі) взяті на себе зобов'язання перед новим кредитором по договору кредиту, зокрема:
1.2.1. повернення новому кредитору суми отриманого кредиту в розмірі заборгованості позичальника за договором кредиту в сумі 15 000 000,00 грн. та кінцевим терміном погашення 27.08.2013, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
03.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до якого внесено зміни до п. 1.1. кредитного договору та визначено кінцевий термін повернення заборгованості до 26.08.2014.
Таким чином, з умов кредитного договору (зі змінами) вбачається, що кредит має бути повернуто ТОВ «Приватконсалтінг» в строк - 26.08.2014, а отже не приймаються судом до уваги твердження ТОВ «Фінростбанк» про те, що строк повернення кредиту не встановлено.
03.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» укладено договір про внесення змін № 1 до договору відступлення № 04-1524/1-1, згідно з яким внесено зміни до п. 1.2.1. та визначено кінцевий термін погашення 26.08.2014.
03.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» укладено договір про внесення змін № 1 до договору відступлення № 04-1526/1-1, згідно з яким внесено зміни до п. 1.2.1. та визначено кінцевий термін погашення 26.08.2014.
З урахуванням викладеного, якщо позичальник в строк до 26.08.2014 не виконає зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту ПАТ «Банк Національний кредит», останній набуває право вимоги за договорами депозиту.
05.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (банк) укладено договір міжбанківського вкладу (депозиту) укладено договір про внесення змін № 5 до договору депозиту № 06122010-1/МБД, згідно з яким встановлено, що остаточною датою повернення коштів вкладнику є 01.09.2014, але в будь-якому разі не раніше повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
05.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» (банк) укладено договір міжбанківського вкладу (депозиту) укладено договір про внесення змін № 5 до договору депозиту № 06122010-2/МБД, згідно з яким встановлено, що остаточною датою повернення коштів вкладнику є 01.09.2014, але в будь-якому разі не раніше повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
Отже, за умовами депозитних договорів остаточною датою повернення коштів вкладнику за обома договорами є 01.09.2014, однак не раніше повного виконання зобов'язань за кредитним договором, строк за яким настає 26.08.2014.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'зками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.
Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Як встановлено господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» в обумовлений кредитним договором строк (до 26.08.2014) зобов'язання за договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування виконані не були.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вчасного та повного повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» кредитору - Публічному акціонерному товариству «Банк Національний кредит» кредитних коштів.
Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» підтвердило, що не спростовано Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг», що останнім, як позичальником, кредит та відсотки за користування ним кредиту за договором кредиту № 180ю/2012/05-1511/2-1 від 30.08.2012 повернуті не були.
У в зв'язку з неможливістю Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватконсалтінг» у встановлені строки повернути Публічному акціонерному товариству «Банк Національний кредит» кредит, погашення кредиту відбулося за рахунок звернення стягнення на предмет застави шляхом реалізації положень договорів відступлення права вимоги № 04-1524/1-1 та № 04-1526/1-1 від 30.08.2012.
Як зазначає Публічне акціонерне товариство «Фінростбанк», з метою з'ясування стану власного майна (грошових коштів на депозитному рахунку), останній звернувся до Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит».
Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» повідомленням від 12.09.2014 повідомило Публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» про те, що у зв'язку з набранням 27.08.2014 чинності договорів відступлення вимог та відповідно набуттям права вимоги на кошти що обліковуються за договорами міжбанківського вкладу (депозиту) зобов'язання останнього припинилось в силу ст. 606 Цивільного кодексу України ПАТ «Банк Національний кредит» не є боржником перед Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» за договорами депозиту.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 2 ст. ст. 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами п. 3.3.1. договорів застави № 04-1525/1-1 та № 04-1523/1-1 заставодержатель має право за рахунок предмета застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі за основним договором (кредитним догвором), що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, відшкодування збитків, завданих прострочення виконання, неустойку (пеню, штраф), необхідні витрати у зв'язку із задоволенням вимог заставодержателя за основним та цими договорами.
При цьому, згідно з умовами п. 3.3.4. договорів застави № 04-1525/1-1 та № 04-1523/1-1 сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на грошові кошти, майнові права, вимоги яких є предметом застави за цим договором, здійснюється шляхом їх договірного списання заставодержателем в рахунок погашення його забезпечених заставою вимог.
ТОВ «Приватконсалтінг» не виконало в строк 26.08.2014 своїх зобов'язань за кредитним договором, що у відповідності до договорів застави надало ПАТ «Банк Національний кредит» право звернення стягнення на предмет застави шляхом списання, враховуючи те, що поручителем в кредитних відносинах з ПАТ «Банк Національний кредит» виступив - ПАТ «Фінростбанк».
Згідно з ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
З огляду на наявність укладених договорів відступлення права вимоги кошти за договорами депозиту не підлягають поверненню.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача за первісним позовом, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» набув прав особи, яка вправі розпоряджатися депозитними коштами Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк».
Законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань; в розумінні ст. 606 Цивільного кодексу України припиняється саме зобов'язання, а не правочин, внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки кредит не повернуто, Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» є по відношенню до Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» як боржником (за договорами депозиту), так і кредитором (за договорами відступлення права вимоги), то договори міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД та № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 є припиненим у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-
1. В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задовольнити повністю.
3. Визнати зобов'язання за договором міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-1/МБД від 06.12.2010 припиненим, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
4. Визнати зобов'язання за договором міжбанківського вкладу (депозиту) № 06122010-2/МБД від 06.12.2010 припиненим, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» (65104, м. Одеса, просп. Ак. Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» (04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 16.02.2015.
СуддяВ.В. Сівакова