ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 лютого 2015 р. Справа № 5010/1612/2011-18/70
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Фанди О.М., судді Малєєвої О.В., судді Неверовської Л.М., розглянувши матеріали скарги Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма Тисмениця" (вх. № 8268/14 від 30.05.2014 року) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк", вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119; поштова адреса: вул. Дегтярівська, 27-Т, м. Київ, 04119; адреса для листування: вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця", вул. Вербова,9, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал плюс інвест", вул. Вузівська, буд. 5, кв. 132, м. Київ, 03037
про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Брегей Ірина Стефанівна - представник, (довіреність № 57 від 27.12.2014 року)
від відповідача (скаржника) ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця": Гордий Михайло Михайлович - представник, (довіреність зарестровано за № 8 від 27.01.2015 року)
від Державної виконавчої служби: Соповський Іван Володимирович - начальник відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, (довіреність № 4.1-14/4-1/97 від 30.01.2015 року)
від відповідача ТзОВ "Капітал плюс інвест": не з'явився
встановив: У серпні 2011 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - позивач) звернулось до ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" (далі - відповідач-1) та ТОВ "Капітал плюс інвест" (далі - відповідач-2) з позовом, у якому просив в рахунок погашення боргу в сумі 54497860 гривень 31 коп. відповідача-1 за кредитним договором № 08/44-03 від 30 вересня 2008 року звернути стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до укладеного з відповідачем-1 договору застави б/н від 30 вересня 2008 року - майно згідно переліку та відповідно до укладеного з відповідачем-2 договору застави б/н від 18 грудня 2008 року - на прості іменні акції в кількості 1451821 штук, емітовані відповідачем-1 та належні відповідачу-2 на праві власності.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2010 року позов задоволено.
В рахунок погашення боргу ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за укладеним між ними кредитним договором №08/44-03 від 30 вересня 2008 року в розмірі 54503974 гривні 31коп. звернено стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів:
1) відповідно до укладеного між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний Банк" та ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" договору застави б/н від 30 вересня 2008 року на майно згідно переліку.
Встановлено початкову ціну продажу предмету застави на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що діють на день визначення вартості майна.
2) відповідно до укладеного між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ТОВ "Капітал плюс інвест" договору застави б/н від 18 грудня 2008 року на прості іменні акції в кількості 1451821 штука, емітовані ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", що належать ТОВ "Капітал плюс інвест" на праві власності.
Встановлено початкову ціну продажу предмета застави на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, що діють на день визначення вартості майна.
6 березня 2012 року на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області видано накази.
На підставі заяви стягувача, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.02.2013 відкрито виконавче провадження за реєстраційним номером 36717900.
17 квітня 2014 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про стягнення з боржника ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на користь Держави в особі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчий збір у розмірі 5 450 397 грн. 43 коп.
30 травня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відкритим акціонерним товариством "Хутрофірма" Тисмениця" подано скаргу на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, у якій просило визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. щодо визначення розміру виконавчого збору у сумі 5450397 гривень 43 коп. неправомірними та незаконними; скасувати постанову від 17 квітня 2014 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору з ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" у розмірі 5450397 гривень 43 коп. у виконавчому провадженні за реєстраційним № 36717900.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року скаргу на дії органу державної виконавчої служби відхилено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 1 вересня 2014 року ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 липня 2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2014 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 скасовано, справу передано до господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд в іншому складі суду з тих підстав, що ухвала від 10.07.2014 винесена у незаконному складі суду, оскільки рішення від 21.02.2012 у даній справі прийнято колегією суддів у складі: головуючого судді Гриняка Б.П., суддів Калашника В.О., Кобрин О.М., а ухвалу від 10.07.2014 постановлено в одноособовому складі суду (суддя Гриняк Б.П.).
Відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду 09.12.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи. Справу розподілено на новий розгляд судді Фанді О.М.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 року, введено до складу колегії суддів по розгляду скарги (вх. № 8268/14) у даній справі суддів Малєєву О.В. та Неверовську Л.М.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2014 скаргу на дії ДВС призначено до розгляду у судове засідання.
У відповідності до ст. 74-1 Господарського процесуального кодексу України судові засідання проведені в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу в повному обсязі та просить її задовольнити. В обгрунтування поданої скарги скаржник посилається на неправомірність стягнення державним виконавцем виконавчого збору за примусове виконання судового рішення, мотивуючи тим, що сума виконавчого збору розрахована з суми заборгованих коштів за кредитним договором.
Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні проти скарги заперечив та просить суд її відхилити, мотивуючи тим, що державним виконавцем вживались заходи примусового виконання рішення у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження " та норм чинного законодавства.
В судовому засіданні представник стягувача (позивача) вимоги скарги заперечив та просить суд в її задоволенні відмовити. Свої заперечення мотивує з аналогічних підстав зазначених Державною виконавчою службою.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал плюс інвест" в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши представника скаржника, представника ДВС Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, представника Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", з"ясувавши фактичні обставини справи, на яких грунтується скарга, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. у порядку, встановленому цим Законом.
За статтею 21 цього Закону реалізація предмета застави, на який звертається стягнення за рішенням суду провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Статтею 28 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Так, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2010 року з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором , вирішено звернути стягнення на предмет застави за договором застави шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2010 року, що підлягає примусовому виконанню, з метою виконання основного зобов'язання, яким є сплата боргу за кредитним договором, звернено стягнення на предмет застави та встановлено спосіб реалізації майна (предмета застави) проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження; визначено, відповідно до вимог закону, початкову вартість майна для прилюдних торгів.
Тобто, предметом примусового виконання у даній справі є лише реалізація предмета застави на прилюдних торгах з початковою ціною, визначеною у рішенні суду, з наступним спрямуванням виручених від продажу коштів на погашення основного боргу та покриття витрат, пов'язаних з виконанням саме цього рішення суду.
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно статті 11 вище зазначеного закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, зокрема, майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Таким чином, сума виконавчого збору розраховується з вартості предмета примусового виконання, а отже, обмежується вартістю майна боржника, яке стягується або сумою коштів, що стягуються за наказом господарського суду. Тобто, в даному випадку виконавчий збір мав розраховуватися від вартості предмету застави, на який судом звернуто примусове стягнення.
Вищенаведене свідчить про незаконність винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постанови про стягнення виконавчого збору, розрахованого від суми загального боргу за кредитним договором.
Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.12 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги, зокрема в частині визнання недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної Виконавчої служби України ВП №36717900 від 17.04.2014 року про стягнення з боржника (ВАТ "Хутрофірма" Тисмениця") виконавчого збору в розмірі 5 450 397 грн. 43 коп.. В іншій частині скарги слід відхилити, оскільки будь-яких інших дій по визначенню суми виконавчого збору ніж прийнятя ним постанови, державний виконавець не вчиняв.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 28 Закону України "Про заставу", ст. ст. 2,11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. ст. 2, 25, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
частково задовольнити скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма
Тисмениця" (вх. № 8268/14 від 30.05.2014 року) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної Виконавчої служби України ВП №36717900 від 17.04.2014 року про стягнення з боржника (ВАТ "Хутрофірма" Тисмениця") виконавчого збору в розмірі 5 450 397 грн. 43 коп.
Скаргу в частині визнання дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанської А.Л. щодо визначення розміру виконавчого збору у сумі 5 450 397 грн. 43 коп., який підлягає стягненню з ВАТ "Хутрофірма"Тисмениця", неправомірними та незаконними - відхилити.
Копію ухвали надіслати сторонам, відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, м. Київ, 04053)
Головуючий суддя Фанда О. М.
Суддя Малєєва О.В.
Суддя Неверовська Л. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кудлейчук О. В. 20.02.15