Харківський окружний адміністративний суд
м. Харків
18 лютого 2015 р. справа № 820/18291/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Сагайдак В.В.,
при секретарі судового засідання - Ромащенко М.П.,
за участю:
представника позивача - Чеховського Д.Ю.,
представника відповідача - Куценка Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Кава" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Казкова Кава", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області врахувати у картках обліку по податку на додану вартість наявну оплату цього податку з боку позивача в розмірі 120000,00 грн. (платіжне доручення № 768 від 28.02.2014 р.);
- зобов'язати посадових осіб Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звільнити майно позивача з податкової застави та надати позивачу відповідне повідомлення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 28.02.2014 р. ТОВ "Казкова Кава" до ПАТ «Реал Банк», в якому позивачем відкрито рахунок згідно укладеного договору, було подано платіжне доручення № 768 на перерахування податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 120000,00 грн. Вказане платіжне доручення було прийнято банком, проте зазначені грошові кошти до держбюджету перераховані не були, у зв'язку із запровадженням в банку тимчасової адміністрації, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. На думку позивача, ним було виконано податковий обов'язок по сплаті до бюджету суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 120000,00 грн., проте вказані кошти до бюджету не надійшли з вини банку, а тому позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування податку не в повному обсязі. За таких обставин, податковий орган, на думку позивача, має врахувати у картках обліку по ПДВ наявну оплату цього податку з боку позивача у розмірі 120000,00 грн. за вказаним платіжним дорученням та звільнити майно позивача з податкової застави.
Відповідач проти позову заперечував, у наданих суду письмових запереченнях зазначив, що кошти у розмірі 120000,00 грн. згідно вищевказаного платіжного доручення № 768 від 28.02.2014 р. до бюджету на розрахунковий рахунок № 3111802970003 за кодом бюджетної класифікації 14010100 від ТОВ "Казкова Кава" не надходили у зв'язку з віднесенням банку до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим з 30.05.2014 р. по теперішній час в картках особових рахунків ІС «Податковий блок» позивача обліковується податковий борг з ПДВ. Пояснив, що податкове законодавство звільняє платника податків від сплати пені і штрафних санкцій, але не звільняє від обов'язку сплатити основну суму узгодженого податкового зобов'язання у випадках, коли така сума не надійшла до бюджету, у тому числі з вини банку. Крім того, станом на час розгляду даної справи податкова застава на майно позивача не реєструвалась.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ "Казкова Кава" зареєстроване як юридична особа 27.08.2008 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 28.08.2007 р. за № 34280, основний вид економічної діяльності - 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (а.с. 82-84).
Судом встановлено, що 28.02.2014 р. ТОВ "Казкова Кава" до ПАТ «Реал Банк», в якому позивачем відкрито рахунок згідно укладеного договору, було подано платіжне доручення № 768 на перерахування податку на додану вартість за січень 2014 року у розмірі 120000,00 грн. (а.с. 7). Вказане платіжне доручення було прийнято банком 28.02.2014 р., проте зазначені грошові кошти до держбюджету перераховані не були, у зв'язку із запровадженням в банку тимчасової адміністрації, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, про що позивачу повідомлялось листами ПАТ «Реал Банк» від 14.03.2014 р. № 14-04/735, від 28.03.2014 р. № 14-04/934 (а.с. 13, 14).
ТОВ "Казкова Кава" було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію з ПДВ № 9027428403 від 15.05.2014 р., в якій позивачем визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 790,00 грн.
Оскільки на думку позивача, підприємство мало переплату по ПДВ, що виникла у зв'язку зі сплатою суми ПДВ у розмірі 120000,00 грн. вищевказаним платіжним дорученням, зазначена сума коштів у розмірі 790,00 грн. позивачем сплачена не була, тому станом на 30.05.2014 р. з урахуванням переплати в сумі 100,00 грн., у позивача виник податковий борг в сумі 690,00 грн., на який відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 14.08.2014 р. № 2427-25 на суму 690,00 грн. (а.с. 24).
Також, враховуючи у ТОВ "Казкова Кава" податкового боргу, позивачу 14.08.2014 р. разом з податковою вимогою був направлений лист № 13233/10/20-30-25-01-19 щодо виділення майна у податкову заставу (а.с. 23), проте відповіді на зазначений лист відповідачем отримано не було, тому податкова застава не реєструвалась.
Станом на 31.10.2014 р. згідно карток особових рахунків ІС «Податковий блок» по ТОВ "Казкова Кава" обліковується податковий борг з ПДВ у розмірі 42326,00 грн. (а.с. 99-100), який виник в результаті несплати самостійно задекларованих позивачем сум у податкових деклараціях з ПДВ: № 9027428403 від 15.05.2014 р. в сумі 690,00 грн., № 9035286202 від 19.06.2014 р. в сумі 3542,00 грн., № 9041537864 від 18.07.2014 р. в сумі 22265,00 грн., № 9047068706 від 14.08.2014 р. в сумі 13808,00 грн., № 9053596322 від 18.09.2014 р. в сумі 2019,00 грн., № 9059458726 від 16.10.2014 р. в сумі 2,00 грн. (а.с. 64-80).
Згідно з електронним реєстром розрахункових документів органів Державної казначейської служби України, кошти у розмірі 120000,00 грн. згідно вищевказаного платіжного доручення № 768 від 28.02.2014 р. до бюджету на розрахунковий рахунок № 3111802970003 за кодом бюджетної класифікації 14010100 від ТОВ "Казкова Кава" не надходили у зв'язку з віднесенням банку до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим з 30.05.2014 р. по теперішній час в картках особових рахунків ІС «Податковий блок» позивача обліковується податковий борг з ПДВ.
Згідно запитів суду «Реал Банк» надав пояснення від 05.01.2015 р. № 14-04/5186 та від 29.01.2015 р. № 14-04/58 ПАТ, що 28.02.2014 р. через систему клієнт-банк ТОВ «Казкова Кава» було подано платіжне доручення № 768 на перерахування ПДВ за січень 2014 року у розмірі 120000,00 грн. Зазначене платіжне доручення не було проведено банком у зв'язку з тим, що 28.02.2014 р. в ПАТ «Реал Банк» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 р. прийнято рішення № 10 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Реал Банк» Кадирова В.В. Станом на період з 28.02.2014 р. по 04.03.2014 р. грошові кошти з рахунку ТОВ «Казкова Кава» № 2600130128479 у розмірі 120000,00 грн. не перераховувалися. Залишок грошових коштів на вказаному рахунку позивача станом на 28.02.2014 р. складав 145642,15 грн. (а.с. 118, 131). Тобто на рахунку позивача було достатньо коштів на перерахування до бюджету зазначеної суми ПДВ, чого зроблено не було, оскільки ПАТ «Реал Банк» не мав правових підстав здійснити під час дії тимчасової адміністрації виплату грошових коштів, оскільки це було б задоволення кредиторських вимог ТОВ «Казкова Кава».
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно положень п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Правовий аналіз наведених нормативних приписів дає підстави вважати, що законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.
Отже, не зважаючи на звільнення від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів, приписи п.п. 129.3.1 п. 129.3 та п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України покладають на платника податків обов'язок погасити суму основного зобов'язання шляхом її зарахування на відповідні рахунки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Разом із тим, положення п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пеня, згідно п.п. 14.1.162 цієї ж статті, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Зі змісту наведених понять вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.
У той же час, Кодекс не наводить визначення поняття «сплата», утім відповідно до п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Так, згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Положеннями п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Системний аналіз викладеного свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.
Така правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 р. у справі № 810/5307/13-а.
Проте суд зазначає, що в даному випадку слід враховувати особливий статус ПАТ «Реал Банк» станом на день подання позивачем до банку платіжного доручення від 28.02.2014 р., а саме запровадження тимчасової адміністрації в банку, тому суд вважає недоречним застосування в даній ситуації зазначених норм Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Тобто, в даному випадку, якщо для позивача ініціювання переказу є завершеним, то для банку платника воно не могло бути завершеним у зв'язку із запровадженням в банку тимчасової адміністрації.
Крім того, слід зазначити, що завершення ініціювання платником переказу під час використання розрахункового документа ще не свідчить про повне виконання платником податкового обов'язку по сплаті до бюджету суми податкового зобов'язання, оскільки такий розрахунковий документ, зокрема, може бути відкликаний платником, або виконаний банком лише частково у зв'язку з недостатність коштів на рахунку платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (п. 1, п. 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Постановою Правління Національного банку України № 295 від 21.05.2014 р. було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Реал Банк».
Відповідно до ч. 4, ч. 5 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
Згідно ч. 2, ч. 6, ч. 8 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Так, ТОВ «Казкова Кава» в передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядку подало до ПАТ «Реал Банк» кредиторську вимогу, якою просило визнати кредиторські вимоги до банку, що виникли перед ТОВ «Казкова Кава» та знаходяться на рахунку банку № 2600130128479 на підставі договору № 4688/08-4/БТ банківських рахунків суб'єкта господарювання від 22.06.2010 р. У вимозі позивач зазначив, що сума коштів підприємства на рахунку банку станом на 30.05.2014 р. складає 143645,90 грн., з яких 120000,00 грн. підприємство платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р. надало розпорядження банку перерахувати до державного бюджету у вигляді податку на додану вартість. Інші 23645,90 грн. є коштами товариства, якими воно вже не мало змоги розпоряджатися. У вказаній вимозі позивач просив банк належні підприємству кошти перерахувати за наступними реквізитами: р/р 26006497229000 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків МФО 351005 (а.с. 120).
Зазначена кредиторська вимога була акцептована у сумі 143645,90 грн. та віднесена до сьомої черги переліку (реєстру) акцептованих вимог, про що ТОВ «Казкова Кава» було повідомлено листом від 08.09.2014 р. № 08-504/3845 (а.с. 119).
Позивач звернувся з кредиторською вимогою до банку, в якій зазначив, що сума коштів підприємства складає 143645,90 грн., та просив перерахувати ці кошти на рахунок в іншому банку (а.с. 120).
Позивачем від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» отримано повідомлення від 08.09.2014 року про акцептування вимог кредитора в сумі 143645,90 грн. (а.с. 119).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума коштів на рахунку позивача в ПАТ «Реал Банк» у розмірі 143645,90 грн., в тому числі 120000,00 грн. за платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р., у разі достатності у банку коштів для задоволення кредиторських вимог, будуть перераховані на рахунок позивача в іншому банку.
Отже, кошти у розмірі 120000,00 грн. за платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р. не будуть перераховані до бюджету в рахунок сплати ПДВ. Тобто, позивач після задоволення його кредиторської вимоги та отримання зазначених коштів на рахунку в іншому банку може знову перерахувати їх до бюджету в рахунок сплати ПДВ, чи розпорядитись цією сумою на власний розсуд.
Суд дійшов висновку, що фактичної сплати позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету у розмірі 120000,00 грн. за платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р. не було і не може відбутись, оскільки позивач самостійно відніс цю суму до кредиторської вимоги, що унеможливлює сплату до бюджету ПДВ на цю суму.
Крім того, відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок N 765), для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку N 765, зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи (п. 3 розд. І Порядку N 765).
Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку N 765, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку N 765, у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Отже, інтегрована картка платника є внутрішньою інформаційною системою органу Міндоходів, та відображення в інтегрованій картці платника сплати ним коштів може бути здійснено лише при фактичному надходженні цих коштів до бюджету.
Крім того, як вже зазначалось, законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача врахувати у картках обліку по ПДВ наявну оплату цього податку з боку позивача в розмірі 120000,00 грн. за платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання посадових осіб ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області звільнити майно позивача з податкової застави та надати позивачу відповідне повідомлення, суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки майно позивача не перебуває у податковій заставі. Згідно довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та ні до яких інших державних реєстрів заяви на реєстрацію обтяжень рухомого та нерухомого майна (застави) ТОВ «Казкова Кава» податковим керуючим (посадовими особами) не направлялись (а.с. 138).
Відповідно до ч .1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що фактичної сплати позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету у розмірі 120000,00 грн. за платіжним дорученням № 768 від 28.02.2014 р. не було і не може відбутись, оскільки позивач самостійно відніс цю суму до кредиторської вимоги, що унеможливлює сплату до бюджету ПДВ, що позивачем отримано повідомлення від 08.09.2014 року про акцептування вимог кредитора в сумі 143645,90 грн., суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 КАС України судовий збір позивачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Казкова Кава" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 23.02.2015 р.
Суддя Сагайдак В.В.