20 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-2177/11/1417
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Карікова Лариса Віталіївна
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого: судді Димерлія О.О.
суддів: Романішина В.Л., Єщенка О.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського райсуду Миколаївської області від 07 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом, та, посилаючись невірне застосування відповідачем ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», просила: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в в Баштанському районі Миколаївської області зробити перерахунок її пенсії у повній відповідності з вимогами ст.42, ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до наведеного вище Закону враховується для обчислення пенсії за 2010 рік, та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком.
За результатами розгляду справи Миколаївським райсудом Миколаївської області від 07 листопада 2011 року Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно її заяви від 01.03.2011 року виходячи із показника середньої заробітної плати застрахованих осіб в цілому по Україні за 2010 рік та здійснювати виплату пенсії на підставі цього перерахунку.
В апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивачу повинен проводитися з урахуванням вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла до внесення змін до зазначено Закону Законом України від 28 грудня 2008 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону).
За змістом ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою наведеною в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 +Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, УПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік.
Отже, рішення суду першої інстанції у справі, що розглядається, про необґрунтовану відмову УПФУ у перерахунку пенсії позивачу є не законним оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі миколаївської області задовольнити.
Постанову миколаївського райсуду Миколаївської області від 07 листопада 2011 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.О. Димерлій
Суддя: В.Л.Романішин
Суддя: О.В. Єщенко